Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, 19.04.2023 контролюючим органом було прийнято рішення про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ. При цьому, після цієї дати Товариство продовжувало господарську діяльність як неплатник ПДВ.
У серпні 2024 року на підставі рішення суду реєстрацію Товариства як платника ПДВ було відновлено з дати її анулювання зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування ПДВ.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи виникають у Товариства податкові зобов’язання з ПДВ у період з дати анулювання реєстрації його як платника ПДВ по дату відновлення такої реєстрації;
2) чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції Товариства, що здійснювалися у період з дати анулювання реєстрації платника ПДВ по дату відновлення такої реєстрації;
3) чи зобов’язане Товариство подавати до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ за періоди з дати анулювання реєстрації його як платника ПДВ по дату відновлення такої реєстрації;
4) чи можуть бути застосовані до Товариства штрафні санкції за несвоєчасну подачу податкової звітності з ПДВ за вказані періоди у викладеній у зверненні ситуації;
5) яким чином Товариство може зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну в описаній у зверненні ситуації?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Порядок реєстрації, перереєстрації особи як платника податку на додану вартість і анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 – 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами (далі – Положення № 1130).
Відповідно до пункту 184.2 статті 184 розділу V ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку. Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;
державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Пунктом 184.5 статті 184 розділу V ПКУ визначено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ (пункт 201.8 статті 201 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 5.10 Положення № 1130 у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей, зокрема: якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.
Порядок подання податкової звітності з ПДВ до контролюючих органів визначено статтею 49 розділу V ПКУ та регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Згідно з пунктом 49.2 статті 49 розділу V ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V ПКУ (пункт 7 розділу I Порядку № 21).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 – 3
Реєстрація особи як платника ПДВ, незалежно від факту оскарження такою особою рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу, є анульованою на дату, зазначену у такому рішенні.
Якщо за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права і обов’язки платника ПДВ (в тому числі обов’язок щодо визначення податкових зобов’язань і реєстрації податкових накладних).
Якщо у подальшому за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ. При цьому дата реєстрації такої особи як платника ПДВ не змінюється.
В той же час, починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутній обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань та складання податкових накладних. Крім того, така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.
Зазначені обов’язки виникають у такої особи з дати прийняття судом рішення про скасування анулювання реєстрації особи як платника ПДВ.
Щодо питання 4
Штрафні санкції за неподання та/або несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за період з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, не застосовуються.
Щодо питання 5
Податкова накладна не може бути складена та зареєстрована в ЄРПН особою, яка на дату складання такої податкової накладної не була зареєстрована як платник ПДВ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |