Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2024 р. № 5285/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що відповідно до Постанови  суду було стягнуто з … (далі – Управління) на користь платника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні …

Вказані суми у порядку безспірного списання були списані органом, який здійснює казначейське обслуговування, з рахунків Управління на користь платника в обсязі, який вказано у  Постанові суду.

У подальшому платнику від Управління надійшов лист щодо повернення частини з вказаних коштів на казначейський рахунок задля подальшої їх сплати Управлінням в якості податку на доходи фізичних осіб та військового  збору, який є податковим агентом у розумінні Кодексу, а отримані платником кошти є об’єктом   оподаткування у розумінні  підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу.

Таким чином, платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Яким чином повинні оподатковуватися кошти, списані з казначейського рахунку податкового агента – Управління, враховуючи, що резолютивна частина Постанови суду, згідно з якою було стягнуто з Управління  на користь платника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у наведених обсягах, не містить посилань, що названі суми визначено без утримання податку?

2. Чи є списана сума у тому обсязі, про повернення частини якої просить Управління, враховуючи зміст резолютивної частини Постанови суду, коштами, які були надмірно отримані мною та чи потрібно мені за вказаних обставин повернути частину з отриманих коштів задля того, щоб Управління перерахувало цю суму в якості податків та зборів та в який законний спосіб це  можливо зробити?

3. Чи може бути за вказаних обставин, враховуючи зміст резолютивної частини Постанови суду та неможливість звернення у судовому порядку за її роз’ясненнями згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк постанова є виконаною, інтерпритовано ситуацію, що склалась у тому сенсі, що оскільки названа сума була стягнута, а податки та збори податковим агентом не сплачено, це є порушенням податкового законодавства саме податковим агентом, який уникаючи податкової відповідальності, намагається виправити свої помилки за рахунок платника?

4. У разі якщо контролюючий орган вбачатиме у зазначеному порушення податкового законодавства саме Управління, що є підставою для податкової перевірки та настання законних наслідків, які подальші дії платника у ситуації, з приводу якої ініційовано дану податкову консультацію?

Щодо першого та другого питання

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Водночас статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі – рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, зі змінами (далі – Порядок № 845).

Відповідно до пункту 34 Порядку № 845 після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:

1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;

2) боржник упорядковує свої зобов’язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов’язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень протягом місяця з дати здійснення безспірного списання коштів, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу  передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас пунктом 164.2 статті 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу
(підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у підпункті 167.2 – 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також доходи, визначені статті 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в підпункті 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу та підпункт 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (підпункт «а» пункту 171.2 статті 171 Кодексу).

При цьому відповідно до пункту 18.2 статті 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді виплат, наведених у Вашому зверненні, нарахований на підставі рішення суду звільненому працівнику, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Зауважуємо, що обов’язок з нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, нарахованого фізичній особі на підставі рішення суду, виникає у юридичної особи (боржника), незалежно від того, що виплата зазначеного доходу здійснюється через виконавчу службу.

При цьому, обов’язку щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку  при звільненні за рішенням суду у такого платника не виникає.

Щодо третього та четвертого питання

Функції контролюючих органів визначені статтею 19¹ Кодексу.

Згідно з пунктом 19^1..1 статті 19¹ Кодексу контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19³ Кодексу, зокрема:

здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19¹.1.1 пункту 19¹.1 статті 19¹ Кодексу);

забезпечують визначення в установлених Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 19¹.1.34 пункту 19¹.1 статті 19¹ Кодексу).

Контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) перевірки (пункт 75.1 статті 75 Кодексу).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено статтею 77 Кодексу.

Зокрема, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (пункт 77.1 статті 77 Кодексу).

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу).

Враховуючи викладене, проведення перевірки контролюючим органом можливе при наявності підстав, визначених Кодексом, та з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані нести відповідальність у випадках, визначених Кодексом.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (стаття 111 Кодексу).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.