Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2024 р. № 5288/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив що, є фізичною особою – підприємцем, з (…)  перебував на спрощеній системі оподаткування третьої групи без сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ).

(…)  Головного управління ДПС у (…)  проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт за № (…).

(…)  платником єдиного податку отримано від Головного управління ДПС у (…) рішення від (…) № (…), яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2024, в зв’язку з порушенням платником єдиного податку вимог, встановлених п.п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

(…) платником податків направлена позовна заява до (…) з метою скасування рішення Головного управління ДПС у (…)  від (…) № (…), результатом розгляду якої є ухвала про відкриття провадження від (…) по справі № (…).

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи зупиняється дія рішення у зв’язку із зверненням до суду?

2. З якої дати має відбутись переведення на загальну систему оподаткування?

3. З якої дати платник податків має зареєструватись платником ПДВ?

4. Які, можливо, податкові наслідки виникають у платника податків за період
з дати анулювання статусу платника єдиного податку третьої групи до дати реєстрації платником ПДВ?

З 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року
№ 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089), яким передбачено, що оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг.

Так, згідно з п. 70 ст. 2 Закону № 1089 оператор електронних комунікацій (оператор) – це суб’єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов’язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.

При цьому п. 87 ст. 2 Закону № 1089 визначено, що постачальник електронних комунікаційних послуг – це суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг.

Одночасно зауважуємо, що на відміну від попереднього Закону України
від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022), який розділяв зазначені поняття, але також визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).

Щодо питань першого та другого

Статтею 19¹ Кодексу визначено перелік функцій контролюючих органів, в тому числі функції проведення перевірок.

Так, п. 75.1 ст. 75 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Кодексу.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зокрема:

не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (п.п 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Згідно з копією акту камеральної перевірки, наданого Вами до звернення, контролюючим органом було встановлено порушення п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, а саме здійснення видів діяльності за КВЕД 61.10 «Діяльність у сфері проводного електрозв’язку», 61.20 «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку».

Відповідно до абзацу першого п. 299.11 ст. 299 Кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, платники податків – фізичні особи – підприємці, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

При цьому слід зазначити, що оскільки нормами Кодексу не передбачено зупинення дії рішення контролюючого органу, яке винесено на підставі акту камеральної перевірки, у разі оскарження його у судовому порядку фізичною особою – підприємцем, то на підставі зазначеного рішення Вам ануловано реєстрацію платника єдиного податку з 01.10.2024.

Щодо питання третього

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Підпунктом 2 п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Реєстрація платників податку на додану вартість здійснюється відповідно до
ст. ст. 181 – 183 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але
не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена)
такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує
1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених
ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника податком на додану вартість належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою податку на додану вартість, ставкою 7 відс., нульовою ставкою податку на додану вартість та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування податком на додану вартість. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пп. 183.1 – 183.2 ст. 183 Кодексу для здійснення обов’язкової реєстрації як платника податком на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, визначеного у ст. 181 Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 Кодексу).

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 Кодексу.

Таким чином, фізична особа – підприємець, що переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, зокрема й шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку відповідно до рішення контролюючого органу, повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву та відповідно зареєструватись як платник податку на додану вартість в обов’язковому порядку.

Щодо питання четвертого

З урахуванням п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Кодексу контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених Кодексу або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Кодексу вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 ст. 54 Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 розділу II Кодексу діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 Кодексу, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі
25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання.

Згідно з п. 123.3 ст. 123 Кодексу діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу
в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Враховуючи викладене, якщо особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ та не зареєстрована платником ПДВ у порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу (у зв’язку із неподанням реєстраційної заяви), до такої особи застосовується відповідальність, передбачена пп. 123.1 - 123.3 ст. 123 Кодексу (в залежності від характеру порушення).

При цьому відповідальність за неподання податкової декларації з ПДВ та
за відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних до такої особи не застосовується, оскільки з урахуванням вимог п. 46.1 ст. 46 Кодексу та п. 201.8 ст. 201 Кодексу обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ покладається на платника ПДВ та право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим
як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу.

Крім того, ДПС звертає увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 Кодексу, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ
без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (п. 183.10 ст. 183 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.