X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2024 р. № 5290/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС у Вінницькій області, щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання фінансових гарантій та послуг, які пов'язані з транзитним перевезенням вантажів та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основний вид діяльності Товариства є надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (КВЕД 64,99), інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (КВЕД 66,19), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52,29), інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення (КВЕД 66,29), надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у (КВЕД 82,99), діяльність страхових агентів і брокерів (КВЕД 66,22).

Товариство надає послуги відповідно до договорів про надання послуг у галузі митної справи з резидентами. Предметом даних договорів є організація надання фінансових гарантій органам доходів і зборів під час або до декларування товарів, до прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму;

– організація надання транзитних декларацій Т1 для виїзду в країни Євросоюзу. З метою надання даних послуг Товариство отримує послуги з митного декларування товарів (вантажів) від третіх осіб, стосовно яких є заява і які переміщуються під процедурами Т1 і Т2 відповідно до договорів транспортно-експедиційного обслуговування та послуг з митного декларування товарів (вантажів).

–  організація супроводу із залученням підприємства, яке надає охоронні послуги та має відповідний дозвіл на надання таких послуг при переміщенні товарів транспортними засобами.

Враховуючи вищевикладене, Товариство виступає посередником щодо надання наступних послуг, а саме:

– організація надання фінансових гарантій органам доходів і зборів;

– організація надання транзитних декларацій Т1 для виїзду в країни Євросоюзу;

– організація супроводу із залученням підприємства, яке надає охоронні послуги при переміщенні товарів транспортними засобами.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати  індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. чи оподатковуються ПДВ операції з постачання послуг з організації надання транзитних декларацій Т1 для виїзду в країни Євросоюзу?
  2. чи оподатковуються ПДВ операції з постачання послуг з організації надання фінансових гарантій органам доходів і зборів під час або до декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму;
  3. чи оподатковуються ПДВ операції з постачання послуг з організації супроводу із залученням підприємства, яке надає охоронні послуги та має відповідний дозвіл на надання таких послуг, при переміщенні товарів транспортними засобами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 ПКУ і частина друга статті 1 МКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі статтею 90 МКУ, транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України визначено Законом України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів» (далі – Закон № 1172).

Відповідно до статті 1 Закону № 1172 транзит вантажів – це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) – безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Відповідно до статті 7 Закону № 1172 транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Учасники транзиту – вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи) (стаття 1 Закону № 1172).

Згідно зі статтею 306 МКУ способами забезпечення сплати митних платежів є, зокрема, фінансові гарантії.

Фінансова гарантія, що видається в порядку та на умовах, визначених МКУ (далі – митна фінансова гарантія) є одним із способів забезпечення виконання зобов’язань із сплати митних платежів перед митними органами (пункт 1 частини 1 статті 306 МКУ).

Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов’язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 306 МКУ).

У випадках, зазначених МКУ, фінансові гарантії надаються митним органам під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму (частина 1 статті 310 МКУ).

Фінансові гарантії надаються у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов’язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу митного органу, або у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок митного органу (частина 2 статті 310 МКУ).

Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом (частина 3 статті 310 МКУ).

Статтею 310 МКУ визначено, що гарантія є зобов'язанням гаранта щодо виплати на вимогу митного органу коштів у межах розміру гарантії та в порядку і строки, визначені МКУ, у разі невиконання особою обов'язку із сплати митних платежів.

Гарантія видається гарантом особі, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, у формі документа.

Гарантії надаються митним органам у паперовій або електронній формі.

Згідно із частиною першою статті 316 глави 451 МКУ, гарантом можуть виступати такі фінансові установи:

1) банки;

2) страховики, крім страховиків, які здійснюють страхування життя;

3) фінансові компанії, які мають право на провадження діяльності з надання гарантій.

Умови, яким має відповідати фінансова установа, що претендує на отримання статусу гаранта, наведені в частині 2 статті 316 глави 451 МКУ.

Гарант набуває право на провадження діяльності з видачі гарантій з моменту його внесення до реєстру гарантів, якщо він виконує умови, визначені частиною другою статті 316 глави 451 МКУ (частина 3 статті 316 глави 451 МКУ).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» установи, що є незалежними фінансовими посередниками та надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених МКУ, не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи).

Разом з тим, до правовідносин, пов’язаних з видачею митних фінансових гарантій, виконання гарантами зобов’язань і припиненням фінансової гарантії, застосовуються положення законодавства України про банки і банківську діяльність та цивільного законодавства України в частині, що не врегульована МКУ (частина 7 статті 311 МКУ).

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон № 2121) будь-яка гарантія є банківським кредитом. Також частиною 2 статті 49 Закону № 2121 визначено, що надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі, віднесено до кредитних операцій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема, з надання гарантій, банківських поручительств.

При цьому, операції з надання, авізування гарантій та виконання операцій за наданими/авізованими гарантіями, містяться в Переліку послуг з розрахунково-касового обслуговування затверджено постановою Національного банку України від 01.08.2017 № 73 (далі – Перелік №73).

Відповідно до пункту 197.8 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням), окрім операції з постачання послуг, що виконуються (надаються) для забезпечення переміщення (транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1

 

Таким чином, операції з постачання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, звільняються від оподаткування ПДВ.

В той же час операції з постачання послуг з організації надання транзитних декларацій Т1 для виїзду в країни Євросоюзу оподатковуються ПДВ в загальному порядку за ставкою 20 відсотків.

 

Щодо питання 2

 

При дотриманні умов, визначених чинним законодавством (у тому числі МКУ і ЦКУ) для здійснення діяльності у сфері надання гарантій, операції з постачання послуг із надання гарантій не будуть об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

В той же час, операції з постачання послуг із організації надання гарантій підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

 

Щодо питання 3

 

Операції з постачання послуг з організації супроводу із залученням підприємства, яке надає охоронні послуги та має відповідний дозвіл на надання таких послуг, при переміщенні товарів транспортними засобами, оподатковуються ПДВ в загальному порядку за ставкою 20 відсотків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).