Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2024 р. № 5295/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

 

Індивідуальна податкова консультація

    

Державна податкова служба України розглянула щодо відображення безнадійної кредиторської заборгованості перед резидентом республіки білорусь у складі доходів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в січні 2025 року у Товариства спливає 3 роки з дня постачання товару від постачальника з республіки білорусь. Тобто виникає безнадійна кредиторська заборгованість за придбані в іноземного (білоруського) постачальника товари.

Платника цікавить питання, які дії Товариства у разі списання такої безнадійної заборгованості. Чи має Товариство включити таку заборгованість до складу доходу та оподаткувати податком на прибуток підприємств?

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) платежі в білорусь на період дії воєнного стану заборонені.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України
від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, починаючи із 05 години 30 хвилин
24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і продовжується на період дії воєнного стану.

Ознаки безнадійної заборгованості визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість, зокрема заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за операціями зі списання кредиторської заборгованості за придбані в іноземного (білоруського) постачальника товари щодо якої минув строк позовної давності.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку сум кредиторської заборгованості за придбані в іноземного (білоруського) постачальника товари, по якій минув строк позовної давності, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).