X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2024 р. № 5303/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

                                                              

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «ФК «» (далі – ТОВ) щодо відображення авансового внеску при виплаті дивідендів в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальній системі. Основним видом діяльності ТОВ є інші види грошового посередництва (64.19).

Власником ТОВ є юридична особа, якою прийнято рішення щодо розподілення прибутку та виплати дивідендів власнику за попередній рік, та квартал року, що ще не закінчився, при цьому задекларовані податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств за всі періоди сплачені в повному обсязі. Прийняте рішення про розподілення зафіксовано в єдиному документі-рішенні власника, що датовано однією датою. 

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1. Чи повинне ТОВ при веденні обліку дивідендів, сплачених на користь власника, в іншому податковому періоді відображати авансовий внесок в уточненій квартальній декларації з податку на прибуток підприємств за період, у якому здійснена виплата дивідендів на користь власника корпоративних прав-юридичної особи: відображати авансовий внесок в додатку АВ до уточнюючої декларації з податку на прибуток за період на який припадає сплата дивідендів на користь власника-юридичної особи, та який обрахований відповідно до п. 57 Кодексу, але перерахований із запізненням;

        2. Щодо порядку та періоду перенесення до рядків 20-22 уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за період, на який припадає виплата дивідендів на користь власника-юридичної особи; також за наступний період (наростаючим підсумком), та період на який припадає сплата із запізненням, тобто, наступний квартал поточного року за звітним періодом, у якому здійснено перерахунок авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів власнику-юридичній особі;

        3. Щодо порядку та періоду зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, задекларованого у податковій декларації за податковий (звітний)період-квартал, що є наступний періоду виплати дивідендів, але який передує періоду сплати із запізненням авансового внеску з податку на прибуток в наступному звітному періоді. 

 

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.11 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до п.п. 57.1.1.1 п. 57.1.1 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.1.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Разом з тим, якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною статтею 136 цього Кодексу базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена статтею 136 цього Кодексу базова (основна) ставка.

Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу або міжнародних договорів України (п.п. 57.11.5 п. 57.11 ст. 57 Кодексу).

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).

Додаток АВ до Декларації заповнюють підприємства, які виплачували у звітному (податковому) періоді дивіденди (прирівняні до них платежі).

Показники у рядку 4 Додатка АВ до Декларації розраховуються з урахуванням такого:

якщо грошове зобов’язання з податку на прибуток, нараховане за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди, погашене, – сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, розраховується за формулою: сума виплачених дивідендів  –  (рядок 04 + рядок 07- рядок 07.2 + рядок 09 + рядок 11 + рядок 13 – рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) (позитивне значення);

якщо грошове зобов’язання з податку на прибуток, нараховане за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди, не погашене, то у цьому рядку зазначається вся сума дивідендів, що підлягає виплаті. 

У разі якщо дивіденди виплачуються одразу за декілька років, сума перевищення обчислюється за формулою, наведеною у рядку 4 додатка АВ окремо за кожним роком та проставляється сума позитивних значень відповідних перевищень.

У рядку 5 зазначається сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді.

У рядку 6 відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка визначається шляхом множення показника рядка 5 на ставку податку у відсотках, встановлену п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Значення цього рядка переноситься в рядок 20 АВ Декларації.

Внесення змін до Декларації за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до
п.п. 141.91.3 п. 141.91 ст. 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

  б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо виправлення помилок проводиться в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до Декларації не подається, а вірні показники розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) відображаються у відповідних  рядках Додатка АВ та Декларації.

Уточнений показник рядка 6 додатка АВ переноситься до рядка 20 АВ основної форми Декларації, в якому відображається сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді.

При цьому, уточнюються показники основної форми Декларації, а саме:

рядка 21, в якому зазначається сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень;

рядка 22, в якому зазначається сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду, що дорівнює різниці між рядком 20 АВ та рядком 21 Декларації.

Враховуючи те, що Декларація розраховується наростаючим підсумком з початку року, то при уточненні показників за І квартал звітного (податкового) року також  уточненню підлягатимуть показники рядків 20 АВ та 21 – 22 декларацій, складених за  звітні (податкові) періоди: півріччя, три квартали, рік.

Водночас зазначаємо, що право у платника податку на прибуток на зарахування у зменшення задекларованого ним у податковій декларації за звітний податковий період податкового зобов’язання з цього податку суми авансових внесків з податку на прибуток, виникає у звітному періоді, коли фактично відбулась сплата цих авансових внесків.

Тому, платник податку, який сплатив суму авансового внеску у наступному періоді за періодом виплати дивідендів, у рядку 16.2 Додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації відображає суму авансового внеску, фактично сплаченого у цьому звітному періоді, тобто зменшує нараховану суму податку на прибуток за такий звітний (податковий) період.

При цьому, зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, задекларованого у податковій декларації за податковий (звітний) період, що є наступним за періодом виплати дивідендів, але який передує періоду фактичної сплати із запізненням авансового внеску при виплаті дивідендів, у такому податковому (звітному) періоді не відбувається.

На підставі порівняння податкового зобов’язання Декларації та Декларації, що уточнюється, у частині «Виправлення помилок» визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання (рядок 30), пеня, нарахована на виконання вимог п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу (рядок 32), та сума штрафу у розмірі 3 відсотків при відображенні недоплати в уточнюючій Декларації (рядок 33).

У разі виправлення помилок у показниках Декларації, до уточнюючої Декларації додаються всі додатки, що підтверджують показники Декларації, яка уточнюється, навіть, якщо такі показники не підлягають виправленню.

Водночас, відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Пунктом 137.3 ст. 137 Кодексу визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного зокрема, в п. 57.11 ст. 57 Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1251.1 ст. 1251 Кодексу ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі  податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III Кодексу, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
         Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету
(п. 1251.2 ст. 1251 Кодексу).

Діяння, передбачені п. 1251.2 ст. 1251 Кодексу, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету
(п. 1251.3 ст. 1251 Кодексу).

  Діяння, передбачені п. 1251.2 ст. 1251 Кодексу, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.4
ст. 1251 Кодексу).

  Отже, до платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений п. 1251.1 ст. 1251 Кодексу.

При цьому, до платника податків, який виплатив дивіденди та не вніс до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів, але нарахував та сплатив такий податок з порушенням термінів, визначених   п. 57.11.2  п. 57.11 ст. 57 Кодексу, штраф,  передбачений  ст. 1251  Кодексу, не застосовується, якщо:

такий платник до початку перевірки контролюючим органом у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Кодексу, надіслав уточнюючу Декларацію за звітний (податковий) період, в якому були виплачені дивіденди, з відображенням сплаченого  авансового внеску з податку на прибуток,  або відобразив сплачену суму авансового внеску при виплаті дивідендів у складі Декларації, що подається за податковий період, у якому виявлено факт несплати авансового внеску з податку на прибуток, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

  Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).