Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.11.2024 р. № 5316/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що з січня 2020 року володіє нежитловою будівлею загальною площею «0,0000 га», тобто 0000,0 кв. м (далі – Майно), розташованою у м. ………. Починаючи з 2022 року Товариство задекларувало податкові зобов’язання з орендної плати за земельну ділянку площею 0,0000 га за ставкою 5 відсотків. Проте договір оренди земельної ділянки з ………міською радою не укладений.

Рішенням Господарського суду ………. області від 03.07.2024 у справі № ………… (далі – Рішення суду) встановлено, що Майно розташовано на земельній ділянці (кадастровий номер …………:…:….:……) загальною площею 0,0000 га (далі – Ділянка), а отже Товариство є фактичним користувачем Ділянки. Згідно з Рішенням суду розмір орендної плати становить 5 відс. нормативної грошової оцінки (далі – Оцінка) Ділянки згідно з її цільовим призначенням.

Товариство, посилаючись на Рішення суду та передбачену Кодексом граничний розмір ставки орендної плати (не більше 3 відс. Оцінки Ділянки), просить надати роз’яснення:

1) за яким видом подавати податкову декларацію з плати за землю – із земельного податку чи з орендної плати ?

2) який розмір ставки податку застосовувати – 3 або 5 відсотків ?

Реалізація принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) передбачено Кодексом у двох формах плати за землю: земельного податку та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.136, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки (п.п. 288.1 ст. 288 Кодексу). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 Кодексу).

Згідно з п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема, для земельних ділянок, Оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відс. їх Оцінки; для земельних ділянок, Оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відс.  Оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області тощо.

Земельним кодексом передбачений механізм переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності на об’єкт нерухомого майна, а саме у випадках та порядку, визначених ст. 120 Земельного кодексу, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (частина сьома ст. 120 Кодексу).

Разом з цим, земельним законодавством, зокрема, для юридичних осіб встановлено обов’язок оформлення права власності, а також користування в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу). Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування Ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Рішення суду прийняте по справі стягнення з Товариства безпідставно збережених коштів за користування Ділянкою у вигляді орендної плати.

Відповідно до обставин звернення Рішенням суду встановлено, що Товариство є фактичним користувачем Ділянки, у якого виникає обов’язок оформлення прав на користування Ділянкою з моменту набуття права власності на Майно.

Розмір безпідставно збережених Товариством коштів розрахований  відповідно до розміру ставки орендної плати за земельні ділянки в м. ……. за цільовим використанням Ділянки (для експлуатації та обслуговування виробничо-складського комплексу) відповідно до додатку до рішення …… міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. …..» (із змінами та доповненнями), яка становить саме 5 відс. від Оцінки.

Рішенням суду встановлено задовольнити позовні вимоги окружної прокуратури м. …… та стягнути з Товариства безпідставно збережені кошти за користування Ділянкою.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням принципу платного використання земельних ділянок.

Рішенням ……….. міської ради від ……… № …….-VІІ надано дозвіл Товариству на розробку проєкту землеустрою щодо відведення Ділянки. При цьому, рішення про затвердження проєкту землеустрою та передачу Товариству в оренду Ділянки ……… міською радою не приймалось, відповідно договір оренди землі не укладався.

З огляду на викладене, відповідно до норм Кодексу обов’язок з нарахування та сплати податкових зобов’язань за користування Ділянкою, у Товариства виникне з дати державної реєстрації відповідного речового права на Ділянку.

Додатково повідомляємо, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина шістнадцята ст.  123 Земельного кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.