Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.11.2024 р. № 5325/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Банк прийшов до висновку, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки, який належить фізичній особі, шляхом передачі Банку права власності на предмет іпотеки, Банк не є податковим агентом у розумінні п. 172.7 ст. 172  Кодексу щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну), крім випадків перевищення вартості предмету іпотеки над розміром основного зобов’язання, коли Банк є податковим агентом на суму такого перевищення.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи вірний висновок Банку про те, що Банк не є податковим агентом іпотекодавців ‒ фізичних осіб при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Банку права власності на нього (за винятком випадків перевищення вартості предмету іпотеки над розміром основного зобов’язання, коли Банк є податковим агентом на суму такого перевищення).

Відповідно до ст. 33 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон № 898) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону № 898 встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898.

Так, згідно зі ст. 37 Закону № 898 іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з абзацом другим п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Тобто зазначена норма містить обов’язкову умову, при виконанні якої дохід від відчуження заставного майна не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з  розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця визначено
ст. 172 Кодексу, відповідно до п. 172.8 якої для цілей ст. 172 Кодексу під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п. 172.1 ст. 172 Кодексу не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Разом з тим дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою
5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (п. 172.2 ст. 172 Кодексу).

Одночасно з дією п. 172.4 ст. 172 Кодексу, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни чи іншого відсудження об’єкта нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ст. 172 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо фінансовою установою (банком) здійснюється звернення стягнення на заставне нерухоме майно фізичної особи (боржника), придбане нею за рахунок, отриманого у такій установі кредиту, та внаслідок цього звернення установою набувається право власності на вказане майно, то слід вважати, що фізична особа (боржник) відчужила (продала) таке майно фінансовій установі. Дохід, отриманий від такого відчуження не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (боржника) відповідно до норм п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та звільняється від оподаткування військовим збором на підставі п.п. 1.7 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим, якщо при реалізації заставного майна не виконуються умови абзацу другого п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то дохід, отриманий від такого відчуження, оподатковується відповідно до норм ст. 172 Кодексу та
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому доходом фізичної особи є вартість, яка визначена на момент набуття банком права власності на предмет іпотеки (обтяження), до якої застосовуються норми ст. 172 Кодексу та п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Банк як юридична особа зобов’язаний виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Разом з цим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.