Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.11.2024 р. № 5337/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства стосовно отримання податкової консультації щодо питань застосування окремих норм податкового та валютного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс),              в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність з придбання природного газу у нерезидента на кордоні з європейськими країнами з подальшим його закачуванням до газосховищ АТ «Укртрансгаз» з оформленням митних декларацій ІМ 74 «митний склад».

Окрім цього, підприємство може закуповувати природний газ безпосередньо  у нерезидента в газосховищах АТ «Укртрансгаз» у митному  режимі «митний склад».

Розрахунки за придбання природного газу проводяться за попередньою оплатою за імпортним контрактом, після чого підприємство отримує природний газ, який зберігається у газосховищах АТ «Укртрансгаз».

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1)        Чи є порушення граничного строку, встановленого національним банком України відповідно до статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) та пункту 21 постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), щодо ввезення товару, за який проведено попередню оплату і оформлено митну декларацію типу ІМ 74 з передачею такого товару на тимчасове зберігання з перебуванням під митним контролем або купівля товару в сховищі  АТ  «Укртрансгаз» у митному режимі «митний склад» довідку-посвідчення (акта) прийому-передачі в газосховищах АТ «Укртрансгаз» природного газу, який поміщено в митний режим митного складу, та отримання за такий товар  попередньої оплати від покупця (до моменту оформлення комерційного акта та ЕК 11) та з подальшим реекспортом цього товару з оформленням митної декларації типу ЕК 11? Чи буде операція оплати за товар від 15.02.2024 згідно з імпортним контрактом зніматись з валютного нагляду 05.10.2024 під час отримання попередньої оплати за реекспорт і оформленим комерційним актом прийому-передачі реекспорту 31.10.2024, відповідно до ситуації, наведеної вище?

2) Чи здійснюється нарахування пені, встановленої частиною п’ятою       статті 13 Закону № 2473, враховуючи, що ввезення товару, за який проведено попередню оплату і оформлено митну декларацію типу ІМ 74 з передачею такого товару на тимчасове зберігання з перебуванням  товару під митним контролем або купівля товару в сховищі АТ «Укртрансгаз» у митному режимі «митний склад» довідку-посвідчення (акта) прийому-передачі в газосховищах                      АТ «Укртрансгаз» природного газу, який поміщено в митний режим митного складу та подальший реекспорт цього товару з оформленням митної декларації типу ЕК 11 та отримання за такий товар попередньої оплати в повному обсязі?

3) Який порядок зняття з валютного нагляду операцій, пов’язаних із ввезенням товару та його розміщенням у митний режим «митний склад» або купівлею в сховищах АТ «Укртрансгаз» у митному режимі «митний склад», у разі, якщо на момент настання строків валютного нагляду валютна виручка від реекспортної операції надійшла на рахунок підприємства, проте комерційний акт приймання-передачі та ЕК 11 ще відсутні, у зв’язку з особливостями оформленням документів, що залежить від специфіки ринку та строків отримання інформації від АТ «Укртрансгаз»?

Щодо питань 1 – 2.

Згідно зі статтями 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надана платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння змісту правової норми з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган для забезпечення правильного її застосування.

Основним питанням валютного нагляду в ДПС залишається організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання встановлених Національним банком України (далі – НБУ) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у тому числі і на підставі отриманої від НБУ інформації про факти порушень суб’єктами господарювання граничних строків розрахунків.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Частиною третьою статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні Правлінням НБУ прийнято постанову від 24 лютого 2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), пунктом 142 якої встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Граничні строки розрахунків застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Звертаємо увагу, що пунктом 143 Постанови № 18 встановлено, що в період запровадження воєнного стану граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї постанови, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Також у пункті 144 Постанови № 18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням винятків та особливостей для окремих товарів та галузей економіки і розміру суми операції.

Необхідно врахувати, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові (пункт 21 Постанови № 18).

Згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті (частина восьма  статті 13 Закону № 2473).

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) НБУ здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами, а також запроваджує заходи захисту відповідно до Закону № 2473.

НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону № 679).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ постанови Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі – Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за імпортними операціями:

якщо сума незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів не перевищує незначної суми;

у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), – після пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Інші підстави, коли банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, передбачено у пункті 10 розділу III Інструкції № 7.

Тобто відповідно до валютного законодавства довідка-посвідчення (акт) приймання-передачі товару від нерезидента України на користь резидента, який був поміщений іншим нерезидентом на зберігання в митному режимі митного складу, не є підставою для зняття з валютного нагляду операції у разі здійснення  авансового платежу на користь нерезидента України.

Крім того, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів.

Також відповідно до частини 2 статті 1 Митного кодексу України

(далі – МКУ) відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються МКУ, Кодексом та іншими законами України з питань оподаткування.

При цьому зазначаємо, що іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів (частина 1 статті 126 МКУ), а власник товару має можливість як передати права власності на іноземні товари (частина 1 статті 128 МКУ) для вивезення їх з території України на підставі нових товаросупровідних документів та МД, так і оформити товари у митні режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України (частина 5 статті 129 МКУ).

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 2 статті 122 МКУ товари, що поміщаються у митний режим митного складу, декларуються у митному органі утримувачем митного складу. Тобто у випадку, коли імпортер товару не є власником митного складу, під час оформлення митної декларації типу ІМ-74 у графі 8 «Одержувач» декларується не особа, яка здійснила оплату за товар, а інший суб’єкт господарювання.

Також зазначаємо, що питання доповнення реєстру митних декларацій інформацією про оформлені декларації типу ІМ-74 «Митний склад», які будуть використовуватися банками для валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, належить до компетенції НБУ.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що висновки щодо поширення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ на здійснені операції з експорту та імпорту товарів, а також дотримання встановлених строків розрахунків та визначення підстав для нарахування пені відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473 можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки Товариства та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо питання 3.

Враховуючи те, що НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, та відповідно до статті 44 Закону № 679 до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, а також запровадження заходів захисту відповідно до Закону № 2473.

Національний банк України здійснює валютне регулювання, яке в себе включає і питання валютного контролю і, як наслідок, застосування відповідальності за порушення валютного законодавства.

 Таким чином, з питання «який порядок зняття з валютного нагляду операцій, пов’язаних із ввезенням товару та його розміщенням у митний режим «митний склад» або купівлею в сховищах АТ «Укртрансгаз» у митному режимі «митний склад», у разі, якщо на момент настання строків валютного нагляду валютна виручка від реекспортної операції надійшла на рахунок підприємства, проте комерційний акт приймання-передачі та ЕК 11 ще відсутні»  пропонуємо     Товариству звернутись безпосередньо до Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).