Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2024 р. № 5379/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем, який перебуває на податковому обліку у ДПІ Оболонського району м. Києва, за адресою зареєстрованого місця проживання, але здійснює господарську діяльність з тимчасового розміщення у готелі «     »
у м.        Полтавської області, сплачуючи за місцем провадження господарської діяльності до бюджету м.          місцевий податок туристичний збір.

До 2022 року платник подавав звітність до ДПІ у Оболонському районі
м. Києва і постійно усно інформував податківців, що сплатив задекларовані суми туристичного збору до бюджету        . У 2022 році подав до контролюючого органу м.         уточнюючі податкові декларації, починаючи з 2019 року, і почав подавати звітність до миргородської податкової, куди і платив туристичний збір. До ДПІ у Оболонському районі
м. Києва припинив звітувати про свою діяльність як податкового агента туристичного збору на території м.              .

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. До бюджету якої адміністративно – територіальної одиниці слід сплачувати туристичний збір?

2. Куди подавати податкові декларації?

Порядок справляння туристичного збору визначено ст. 268 ПКУ, згідно з
п. 268.1 якої туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Відповідно до п. 268.1 ст. 268 ПКУ туристичний збір належить до місцевих зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються
у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Відповідно до п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися податковими агентами, зокрема фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

При цьому податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок).

Так, п. 7.1 Порядку визначено: якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Отже, фізична особа – підприємець, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі як податковий агент туристичного збору. При цьому такий податковий агент повинен сплачувати туристичний збір та подавати декларацію до контролюючого органу за місцем здійснення діяльності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.