Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку складання податкових накладних та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємством укладено договори приєднання про участь у балансуючому ринку електричної енергії та про врегулювання небалансів електричної енергії (далі – договори БР і НБ) з оператором системи передачі (далі – ОСП). Підприємство і ОСП застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ.
У серпні 2024 року ОСП сформував та надав Підприємству акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії та купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у липні 2024 року, форма яких містить інформацію про:
електричну енергію, придбану Підприємством у ОСП,
електричну енергію, придбану ОСП у Підприємства,
припинення взаємних зобов’язань між ОСП і Підприємством шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до умов договору.
Підприємство не погодилось із розрахунками обсягів та вартості, наведеними ОСП у актах, та ініціювало спір з ОСП шляхом надсилання йому листа (відповідно до умов договорів). Акти, надані ОСП, залишаються непідписаними з боку Підприємства, натомість Підприємством було складено внутрішні акти з метою відображення у бухгалтерському обліку інформації про отримання та продаж електричної енергії Підприємством, які не містять інформації про зарахування зустрічних однорідних вимог.
ОСП на підставі інформації, відображеної у складених ним актах (які не були підписані Підприємством), щодо проведеного неттінгу (шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог) як іншого виду компенсації вартості товарів/послуг, було відображено суми неттінгу по договорах БР і НБ у відповідних зведених податкових накладних за липень 2024 року.
Як повідомлено Підприємством, умовами договорів БР і НБ передбачено, що у разі ініціювання Підприємством спору по розрахунках, наданих ОСП, до вирішення такого спору обсяг і вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у актах ОСП. Ініціювання такого спору не входить до переліку випадків, визначених договорами БР і НБ, коли проведення неттінгу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не може бути здійснено.
Враховуючи вищевикладене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи виникає у Підприємства обов’язок щодо складання податкових накладних відповідно до актів ОСП, які не підписані з боку Підприємства;
2) чи відповідають чинному податковому законодавству складені ОСП податкові накладні, які включають суму неттингу, що зазначена у актах, які не підписані Підприємством; чи може Підприємство включити суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, до податкового кредиту;
3) якщо підприємство не має права на податковий кредит на підставі вищезазначених податкових накладних, то яким чином ОСП повинен здійснити їх коригування для отримання Підприємством права на податковий кредит?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків визначено Правилами ринку, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі − Правила ринку).
Згідно з пунктом 5.14.10 глави 5.14 розділу V Правил ринку врегулювання сторонами взаємних зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку здійснюється шляхом неттінгу на умовах, викладених у Правилах ринку та договорі про участь у балансуючому ринку.
Врегулювання сторонами своїх взаємних зобов’язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії здійснюється шляхом неттінгу на умовах, викладених у Правилах ринку та договорі про врегулювання небалансів електричної енергії (пункт 5.17.7. глави 5.17 розділу V Правил ринку).
Неттінг − електричної енергії зобов’язань шляхом зарахування взаємних зобов’язань та однорідних грошових вимог таких учасників, яке здійснюється згідно з Правилами ринку та на умовах договорів про врегулювання небалансів електричної енергії та про участь у балансуючому ринку (пункт 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил ринку).
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово,
до 01 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.
У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених у зверненні нормативно-правих актів, опису питання, договірних умов і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
З урахуванням наданої у зверненні інформації щодо умов договорів БР і НБ, а саме що у разі ініціювання Підприємством спору по розрахунках, наданих ОСП, до вирішення такого спору обсяг і вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у актах ОСП, Підприємство, яке застосовує касовий метод податкового обліку, зобов’язане на підставі відповідного акту ОСП нарахувати податкові зобов’язання та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну (зведену податкову накладну), на суму заліку зустрічних однорідних вимог (неттінгу) як іншого виду компенсації вартості товарів/послуг, відображену у такому акті, у тому числі якщо такий акт Підприємством не підписано.
Щодо питань 2, 3
Враховуючи вищезазначені умови договорів, податкова накладна складається ОСП, який застосовує касовий метод податкового обліку, на дату надходження коштів в рахунок оплати вартості товарів/послуг або отримання інших видів компенсації вартості товарів/послуг, зокрема, здійснення заліку зустрічних однорідних вимог (неттінгу) (в тому числі якщо покупець відмовився від підписання актів, у яких відображена сума такого заліку), або не пізніше останнього дня місяця може бути складена зведена податкова накладна з урахуванням усієї суми отриманих коштів та інших видів компенсації (у тому числі суми заліку зустрічних однорідних вимог) протягом такого місяця. Для покупця така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).
Якщо внаслідок ініційованого Підприємством спору щодо обсягів та вартості товарів/послуг, зазначених у актах, складених ОСП, в подальшому відбудеться зміна таких обсягів та вартості товарів/послуг, що буде підтверджено відповідними первинними документами, то ОСП і Підприємство повинні будуть скласти відповідні розрахунки коригування до податкових накладних (зведених податкових накладних), складених на підставі таких актів, та здійснити коригування відповідних сум податкових зобов’язань / податкового кредиту.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |