Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо практичного застосування норм податкового законодавства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство має сформований нерозподілений прибуток, отриманий за результатами минулих періодів.
У складі Товариства є три юридичні особи-резиденти України, які є платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
Учасники Товариства мають намір прийняти рішення про збільшення додаткового капіталу Товариства шляхом здійснення внесків до його додаткового капіталу.
У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати консультацію з наступного питання: чи виникають у Товариства податкові зобов’язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств у разі внесення ним до додаткового капіталу нерозподіленого прибутку, сформованого за результатами попередніх звітних періодів?
Право учасників господарського товариства брати участь у розподілі прибутку такого товариства і одержувати його частину (дивіденди) передбачене у п. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України.
Порядок розподілу прибутку зазначається у статутних документах господарського товариства (ст. 57 Господарського кодексу України).
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та
припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275).
Частиною першою ст. 13 Закону № 2275 встановлено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 17 Закону № 2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.
У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі
не змінюються.
Згідно п. 12 частини другої ст. 30 Закону № 2275 питання щодо розподілу чистого прибутку товариства та прийняття рішення про виплату дивідендів у товариства з обмеженою відповідальністю належать до компетенції загальних зборів учасників.
Пунктом 15 частини третьої ст. 30 Закону № 2275 визначено, що до компетенції загальних зборів учасників відносять прийняття інших рішень, віднесених законом до їх компетенції.
Отже, товариствам з обмеженою відповідальністю не заборонено статутом чи рішенням загальних зборів учасників формувати додаткові джерела фінансування, у тому числі за рахунок створення додаткового капіталу.
Відповідно до п. 2.18 розділу ІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.1999 № 39 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382, у статті «Додатковий капітал» відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу.
Також слід зазначити, що бухгалтерський облік додаткових внесків передбачено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186).
Зазначена Інструкція містить Рахунок 42 «Додатковий капітал» який призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу». При цьому, на субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Таким чином, збільшення додаткового капіталу товариства за рахунок внесків його учасників, у тому числі у зв’язку з розподілом його чистого прибутку (його частини), будуе прирівнюватись до виплати дивідендів.
Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів регламентується п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав (п.п. 57.1 1.1 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу).
Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить авансовий внесок із податку на прибуток (п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу).
Отже, враховуючи положення п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу якщо внески до додаткового капіталу товариства будуть здійснені його учасниками за рахунок нерозподіленого прибутку і рішення про виплату дивідендів учасникам товариства не приймалось, то в цілях оподаткування на суми таких внесків авансові внески з податку на прибуток підприємств не нараховуються.
При цьому, порядок розподілу прибутку товариства має зазначатись у його статутних документах та прийняття рішень про виплату дивідендів товариством з обмеженою відповідальністю належить до компетенції загальних зборів учасників.
Також звертаємо увагу, що згадана у зверненні індивідуальна податкова консультація від 11.01.2024 № 190/ІПК/26-15-24-01-13-12 стосується збільшення статутного капіталу на суму нерозподіленого прибутку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |