Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.11.2024 р. № 5402/ІПК/08-01-04-04-09

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «______» про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості збереження статусу неприбутковості при виплаті працівнику разової матеріальної допомоги на лікування та, керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що з 2020 року він є включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи може платник податків виплачувати працівнику разову матеріальну допомогу на лікування не втрачаючи статус неприбутковості?

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших повʼязаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у разі її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на обʼєднання та асоціації обʼєднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Слід зазначити, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу), з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Тож, обовʼязковими умовами перебування платника у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед своїх засновників (учасників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших повʼязаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не передбачених установчими документами, на цілі, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначає Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами (далі – Закон № 108/95).

Відповідно до ст. 2 Закону № 108/95 до складових структури заробітної плати відносяться основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з п.п. 2.3.3 п. 2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, зі змінами (далі – Інструкція № 5), до складу фонду заробітної плати в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат включається, зокрема, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у звʼязку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5).

Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, встановлено розділом 3 Інструкції № 5. До таких виплат належать, зокрема:

соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сімʼям з неповнолітніми дітьми) (п. 3.4 розділу 3 Інструкції № 5);

матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у звʼязку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5).

При цьому, підпунктом 1 п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами), визначено, що виплати, повʼязані з оплатою праці  - це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією № 5.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Кодексу працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Тобто у разі застосування понять, повʼязаних з оплатою праці, необхідна наявність трудових відносин між фізичною особою та підприємством.

Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП), який регулює трудові відносини всіх працівників, передбачає, що на основі законодавства, прийнятих сторонами зобовʼязань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців укладається колективний договір (ст. 10 КЗпП).

У колективному договорі, як визначено ст. 13 КЗпП, встановлюються взаємні зобовʼязання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників тощо.

Отже, проведення платником у статусі неприбуткової організації своїм працівникам виплат, передбачених Інструкцією № 5, у вигляді матеріальної допомоги, що не має систематичного характеру, зокрема, матеріальної допомоги разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам на оплату лікування в межах виконання зобовʼязань, встановлених колективним договором, не є підставою для виключення такого платникаа з Реєстру, якщо такі виплати здійснюються з дотриманням вимог законодавства про працю, включаючи порядок укладення колективного договору та його виконання.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобовʼязання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Кодексу).