Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.11.2024 р. № 5415/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що Фонд співпрацює з волонтерами (з якими заключені договори). При цьому волонтери в діяльності для перевезення вантажу використовують свої особисті авто.
Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи потрібно заключати нотаріально засвідчені договори оренди чи нотаріальні договори позички на безоплатне користування цих авто між волонтерами – власниками авто та Фондом.
2. Фонд заправляє паливом на авто – заправочних станціях за свій рахунок особисті авто волонтерів. Чи потрібен облік та списання палива у вигляді ведення шляхових листів, наказів і т.д.?
3. Чи є паливо для особистих авто волонтерів, яке заправляє для них Фондом додатковим благом і чи обкладається воно податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), тощо?
4. Чи можна трактувати заправку паливом особистих авто волонтерів за рахунок Фонду як витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу), які не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування?
5. Чи потрібно Фонду реєструватися платником акцизного податку?
6. Чи може Фонд зі свого банківського рахунку перераховувати кошти на особисті карти волонтерів на поточні потреби?
Адже згідно частини першої ст. 11 Закону України від 19 квітня 2011 року
№ 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (далі – Закон № 3236) витрати, наприклад, на харчування не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування.
7. В яких граничних сумах, наприклад, в місяць чи в рік Фонд зі свого банківського рахунку може перераховувати кошти на особисті карти волонтерів на поточні потреби?
8. Чи потрібно Фонду брати копії паспортів та ідентифікаційних кодів у фізичних осіб, яким надана допомога?
9. У разі придбання імпортної гуманітарної допомоги, у який строк повинен відбутися валютний платіж для дотримання ЗЕД законодавства?
10. У разі придбання імпортних медикаментів, чи потрібні додаткові дозволи від державних органів (які дозволи та від яких органів)?
11. Якими первинними документами (прошу навести приклад) повинен вестися облік приходу гуманітарної допомоги або послуг (прибуткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, митна декларація гтд, cmr)?
12. Якими первинними документами (прошу навести приклад) повинен вестися облік видатку гуманітарної допомоги або послуг (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт)?
Відносини, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні, регулюються Законом № 3236, відповідно до частини першої ст. 7 волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3236 волонтерська діяльність – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.
Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності.
Напрями, за якими здійснюється волонтерська діяльність, визначено частиною третьою ст. 1 Закону № 3236.
Залучати волонтерів до своєї діяльності можуть організації та установи, які є неприбутковими, та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (частина перша ст. 5 Закону № 3236).
Частиною другою ст. 5 Закону № 3236 визначено, що організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, мають право, зокрема:
провадити діяльність із укладенням договору про провадження волонтерської діяльності з волонтером або без такого договору у порядку, визначеному цим Законом;
отримувати кошти та інше майно для здійснення волонтерської діяльності;
самостійно визначати напрями здійснення волонтерської діяльності;
відшкодовувати волонтерам витрати, пов'язані з наданням ними волонтерської допомоги, передбачені ст. 11 Закону № 3236;
страхувати життя і здоров'я волонтерів на період провадження ними волонтерської діяльності.
Щодо першого, другого, шостого та сьомого питань
Згідно з даними інформаційних систем ДПС Фонд внесено до Реєстру з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0036 (благодійні організації).
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Разом з цим зауважуємо, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені
п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються
Законом України від 5 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та
ст. 5 Закону № 5073.
Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).
Засади діяльності благодійних організацій встановлено ст. 11 Закону № 5073.
Відповідно до частин першої та другої ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій
не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.
Розмір адміністративних витрат благодійної організації, як передбачено частиною третьою ст. 16 Закону № 5073, не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.
Зауважимо, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня
1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).
Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).
Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою ст. 9 Закону № 996.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).
Отже, для благодійної організації у статусі неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, здійснення витрат, що пов’язані із таким залученням, у тому числі витрат з використання орендованих транспортних засобів за наявності, має відбуватися у межах власної статутної діяльності з дотриманням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу, Закону № 5073 та Закону № 3236.
При цьому благодійна організація може відшкодовувати волонтерам на їх банківські рахунки витрати, пов’язані з наданням волонтерської допомоги та підтверджені документами, виключно в межах витрат, встановлених ст. 11 Закону № 3236.
Разом з цим витрати на пальне для автомобілів, то такі документально підтверджені витрати мають бути здійснені виключно для обслуговування власних або орендованих транспортних засобів благодійної організації для їх використання при здійсненні статутної діяльності такої організації.
Щодо класифікації витрат благодійної організації, у тому числі визначення складу адміністративних витрат для обрахунку встановленого обмеження
у 20 відсотків, то зазначені питання стосуються бухгалтерського обліку і належать до компетенції Міністерства фінансів України.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених
п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Щодо третього та четвертого питань
Волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої ст. 1 Закону № 3236.
Відповідно до ст. 11 Закону № 3236 волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:
витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;
витрати на отримання візи;
витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;
витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;
витрати на поштові та телефонні послуги, пов'язані із здійсненням волонтерської діяльності;
витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги.
При цьому відшкодування витрат, визначених частиною першою ст. 11 Закону № 3236, може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів – у разі укладення з ними договору про надання волонтерської допомоги, міжнародних програм, або установи, організації, з якою волонтер уклав договір про провадження волонтерської діяльності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Відшкодування витрат, визначених частиною першою ст. 11 Закону № 3236, не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування податком на доходи фізичної особи та єдиним внеском (частина друга ст. 11 Закону № 3236).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регламентуються Кодексом, відповідно до п. 7.3 ст. 7 якого будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Також п. 5.2 ст. 5 Кодексу передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов'язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені
ст. 11 Закону № 3236 (п.п. 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Підпунктом 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу, та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, встановлено п. 164.2
ст. 164 Кодексу.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), у вигляді зокрема:
вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 о Кодексу (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Кодексу).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (п.п. 14.1.47 п.14.1 ст. 14 Кодексу).
Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, у разі якщо Фондом здійснюється заправка власних авто волонтерів, які не перебувають в оренді такої благодійної організації, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків (волонтера) як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Разом з тим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня
2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 11
розділу I якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту, не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, не є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації фізичній особі (волонтеру) за використання ним власного транспортного засобу для потреб виробництва.
Щодо п’ятого питання
Згідно із п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Згідно із п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть, зокрема реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
|
