Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2024 р. № 5425/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у березні-квітні 2022 року Товариством було ввезено на митну територію України товари, при цьому сплату митних платежів за такими товарами було відстрочено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2022 № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану» (далі ­ Постанова № 236).

Оплата відстрочених митних платежів і коригування митної декларації були здійснені у 2024 році.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплата яких була відстрочена згідно з Постановою № 236.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Статтями 281, 282 Митного кодексу України (далі − Митний кодекс) визначено положення щодо тарифних пільг (тарифних преференцій) і звільнення від оподаткування митом (податкові пільги), а в розділі XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу зазначено товари, що тимчасово звільнені від оподаткування ввізним митом під час увезення на митну територію України та поміщення в митний режим імпорту.

Особливості імпорту окремих видів товарів на територію України та їх митного оформлення врегульовано, зокрема, Постановою № 236, згідно з
пунктом 3 якої Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть відстрочувати сплату митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до Постанови № 236 на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

Відповідно до пункту 5 вказаного додатка до Постанови № 236 (у редакції, яка діяла до 03.03.2023) до переліку товарів, під час ввезення яких на митну територію України надається відстрочення сплати митних платежів, було віднесено товари критичного імпорту, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 153 «Про перелік товарів критичного імпорту».

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 4 Митного кодексу митні платежі – це мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Митне оформлення − це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина пʼята статті 255 Митного кодексу).

Митний режим імпорту (випуску для вільного обігу) − це режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (частина перша статті 74 Митного кодексу).

Отже, передумовою для завершення митного оформлення товарів є сплата всіх митних платежів, визначених відповідно до заявленого митного режиму, у тому числі за якими митним органом було надано відстрочення.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначено у Положенні про митні декларації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (далі –
Положення № 450).

Згідно з пунктом 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення № 450.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України є об'єктом оподаткування ПДВ. З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 190.1 статті 190 розділу V Кодексу встановлено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V Кодексу).

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених у зверненні, опису питання і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України товарів, за якими відбулось відстрочення сплати митних платежів, такі операції включаються до складу податкового кредиту у періоді виникнення права на таке включення, тобто, у періоді, в якому було здійснено сплату митних платежів за митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства, з урахуванням внесених до неї змін, які підтверджують факт сплати митних платежів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).