Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2024 р. № 5427/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо відображення в обліку витрат на проведення ремонту побутової техніки, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує надавати послуги з обміну та ремонту побутової техніки, оформлюючи продаж послуг сертифікатом. Товариство буде передавати  (продавати) сертифікати продавцям побутової техніки, які у подальшому будуть продавати таку техніку разом із сертифікатами.

По непроданій продавцями побутовій техніці виникатиме дебіторська заборгованість на вартість реалізованих продавцю сертифікатів.

Кожен сертифікат матиме різну ціну, термін дії та набір послуг, які повинні надаватись пред’явнику сертифіката при настанні гарантійного випадку (поломки техніки).

Сертифікати планується продавати двох видів: на обмін протягом терміну дії сертифікату побутової техніки, яка вийшла із ладу, та ремонт побутової техніки у разі, коли поломка сталась протягом терміну дії сертифікату.   

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.  В якому періоді при продажі Товариством сертифікатів продавцю побутової техніки буде виникати дохід:

- в періоді передачі сертифікатів продавцю побутової техніки та підписання видаткової накладної;

- чи буде вважатись для Товариства продаж сертифікатів продавцю побутової техніки доходом майбутніх періодів,  оскільки заздалегідь незрозуміла кількість операцій з ремонту (заміни) побутової техніки, які можуть виникнути протягом терміну дії сертифікату?

2. Які податкові наслідки матимуть операції з ремонту побутової техніки, коли до Товариства буде звертатись клієнт (покупець побутової техніки) на основі придбаного раніше сертифікату:

- чи виникатиме в даній ситуації податкові зобов’язання з ПДВ?

- чи матиме право Товариство включати до складу податкового кредиту  суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виписаних на вартість придбаних для ремонту запасних частин та комплектуючих? 

- чи матиме право Товариство включати до складу витрат вартість придбаних для ремонту запасних частин та комплектуючих?

3. Які податкові наслідки матимуть операції із заміни побутової техніки, яка вийшла із ладу, на подарункові картки, які будуть придбаватися Товариством у продавця побутової техніки та безоплатно передаватися клієнту (покупцю побутової техніки), при цьому непрацююча побутова техніка буде лишатись у продавця:

- чи виникатимуть податкові зобов’язання з ПДВ у Товариства при прийнятті на баланс побутової техніки від клієнта  (покупця побутової техніки), яка вийшла із ладу, та при передачі клієнту в заміну побутової картки?

- чи матиме право Товариство включати до складу податкового кредиту  суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виписаних на вартість подарункових карток;

- чи матиме право Товариство включати до складу витрат вартість придбаних подарункових карток?

- чи повинне Товариство визнати дохід при отримання непрацюючої побутової техніки від клієнта  (покупця побутової техніки) під час її заміни та у якому розмірі?

Щодо питань 1 - 3.

Слід зазначити, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023).

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону № 1023 у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2023 № 1251 затверджено Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, яким визначено механізм взаємодії між споживачами, виробниками технічно складних побутових товарів (далі - товари), продавцями, сервісними центрами під час здійснення гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів (далі – Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що сервісний центр - суб'єкт господарювання, що виконує роботи з гарантійного ремонту (обслуговування) та/або здійснює гарантійну заміну товарів відповідно до договору з виробником, або представництво чи філія, утворені виробником з цією метою.

Відповідно до п. 3 Порядку виробник (продавець) виконує гарантійні зобов'язання щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов'язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.

Взаємовідносини між виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються відповідними договорами.

Слід зазначити, що Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, міститься у додатку Порядку.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями  Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено окремих різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціям з продажу гарантійного сертифіката, гарантійного ремонту побутової техніки, а також її заміни.

Такі операції, а також операції з придбання запчастин та комплектуючих для ремонту побутової техніки для проведення гарантійного ремонту, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з продажу гарантійного сертифіката, гарантійного ремонту побутової техніки, а також її заміни, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 Відповідно до підпунктів «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь–яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 187.1 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь–яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату  виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України
від 5 жовтня 2017 року № 2155–VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у п. 201.1 ст. 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь–яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку зміни номенклатури товарів/послуг, яка передбачає зміну коду товару згідно з УКТ ЗЕД чи коду послуги згідно з ДКПП.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Операція Товариства з постачання послуг з ремонту побутової техніки
є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковуватиметься ПДВ у загальновстановленому порядку. За такою операцією Товариство на дату «першої події», визначену п. 187.1 ст. 187 Кодексу, зобов’язано нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. Для цілей нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією Товариству необхідно використовувати базу оподатковування ПДВ, визначену відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку - постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату «першої події», показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією, з урахуванням розрахунків коригування до такої податкової накладної.

Отже, за операцією Товариства з продажу (передачі) сертифіката на ремонт побутової техніки податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на дату «першої події», визначену відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу (або на дату передачі Товариством сертифіката, або на дату оплати такого сертифікату). 

Платник ПДВ, який забезпечує ремонт товару (побутової техніки) в обмін на сертифікат, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку зі здійсненням таких витрат (у тому числі придбаних для ремонту запасних частин та комплектуючих), на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Платник ПДВ має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку зі здійсненням придбання подарункових карток, на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Для надання більш детальних відповідей потрібно надати більш детальний опис договірних відносин (як ці операції визначені в договорі).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.