Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2024 р. № 5428/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо внесення земельної ділянки до статутного фонду іншого підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ-1 має перспективний план розвитку підприємства, при реалізації якого інша юридична особа (далі – ТОВ-2) повинна внести земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ-1. Земельні ділянки будуть використовуватись в господарській діяльності ТОВ-1.

Обидва підприємства є платниками податку на прибуток підприємств та платниками податку на додану вартість.

ТОВ-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Які податкові наслідки виникають при внесенні земельних ділянок до статутного капіталу іншим підприємством?

2. Чи необхідно реєструвати податкову накладну та які особливості її  складання?

3. Як дана операція впливає на податок на прибуток підприємств? Чи відображається у звітності з податку на прибуток?

4. Чи необхідно подавати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю?

Щодо питань 1, 3 в частині оподаткування податком на прибуток підприємств

Частиною другою статті 115 Цивільного кодексу України встановлено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, земельні ділянки не відносяться до основних засобів з ціллю оподаткування.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Враховуючи те, що в податковому обліку земельні ділянки не відносяться до основних засобів, різниці встановлені ст. 138 Кодексу за операціями з ними не виникають.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Отже, питання бухгалтерського обліку земельних ділянок, внесених
ТОВ-2 до статутного капіталу ТОВ-1 належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питань 1, 2 в частині оподаткування податком на додану вартість

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого п.п. 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 Кодексу) (п.п. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 Кодексу).

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 ст. 201 Кодексу  при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 Кодексу);

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі –  Порядок
№ 1307).

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу.

Операція платника ПДВ (ТОВ-2) з внесення земельної ділянки до статутного капіталу іншого підприємства (ТОВ-1) в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі) відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу  операцією з постачання товарів, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20 відсотків. При здійсненні такої операції платник ПДВ (ТОВ-2) складає податкову накладну на платника ПДВ (ТОВ-1) у загальному порядку. Після реєстрації в ЄРПН така податкова накладна є підставою для включення платником ПДВ (ТОВ-1) суми податку, зазначеній в ній, до податкового кредиту.

За умови виконання вимог п. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 Кодексу (у разі якщо земельна ділянка не розміщена під об'єктами нерухомого майна та не включається до їх вартості) операція платника ПДВ (ТОВ-2) з внесення такої земельної ділянки до статутного капіталу іншого підприємства (ТОВ-1) в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі) звільнятиметься від оподаткування ПДВ.

Якщо товари/послуги (у тому числі внесена до статутного капіталу платника ПДВ (ТОВ-1) земельна ділянка), при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, використані або починають використовуватися в неоподатковуваних (звільнених від оподаткування ПДВ) операціях / операціях, що не є господарською діяльністю, то платник ПДВ (ТОВ-2) зобов’язаний буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну у встановлений Кодексом термін.

Особливості заповнення зведених податкових накладних у разі нарахування податкових зобов'язань, зокрема, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу визначені пунктами 8 та 11 Порядку № 1307.

Якщо придбання платником ПДВ (ТОВ-2) товарів/послуг (у тому числі земельної ділянки) здійснювалося  без ПДВ, тобто  податковий кредит з ПДВ платником ПДВ (ТОВ-2) при її придбанні не формувався, то підстави для нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п. 198.5
ст. 198 Кодексу, відсутні.

Щодо питання 4.

Земельний податок сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування Ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (абзац другий п. 286.4 ст. 286 Кодексу).

Отже, якщо у податковому (звітному) періоді у ТОВ-1 відбулася
зміна об’єктів оподаткування, тобто Ділянки передані до іншої юридичної особи із зміною речового права (з державною реєстрацією припинення права власності), то у такому випадку у ТОВ-1 виникає право на подання уточнюючої
податкової декларації з плати за землю за фактичний період перебування Ділянок у власності у поточному звітному році.

Кодексом передбачено внесення змін до податкової звітності відповідно до ст. 50 Кодексу шляхом подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю (з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Кодексу).

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).