Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2018 р. № 343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку уточнення показників податкової звітності з ПДВ, надіслане до ДФС листом та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у податковій звітності з ПДВ за квітень і травень 2016 року платником було відображено у складі податкового кредиту суми ПДВ за отриманими податковими накладними, у яких було зазначено коди УКТ ЗЕД придбаних товарів. У травні 2017 року платником було отримано від постачальника розрахунки коригування до таких податкових накладних, у яких було зазначено причину коригування «невірний код УКТ ЗЕД».

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

З урахуванням вищезазначеного та згідно з нормами пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, та 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних періодах.

Крім того, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, в податковій декларації з ПДВ (у тому числі у складі податкового кредиту) платником податку відображаються дані, зазначені в податкових накладних, які складені на підставі первинних (бухгалтерських) документів та відповідають їм. Якщо у податковій накладній зазначено помилкові коди УКТ ЗЕД (тобто коди УКТ ЗЕД не відповідають товарам, постачання яких фактично здійснювалося), суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Законом України від 9 листопада 2017 року № 2198-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України», зокрема, внесено зміни до пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Зазначені норми набули чинності 03.12.2017.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, платник податку зобов’язаний був подати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за квітень і травень 2016 року у зв’язку із самостійним виявленням помилок (включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які містять помилки в кодах УКТ ЗЕД).

При цьому суми ПДВ, зазначені у розрахунках коригування до таких податкових накладних, можуть бути включені до податкового кредиту протягом терміну, передбаченого пунктом 198.6 статті 198 ПКУ, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на податковий кредит за такими розрахунками коригування (у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН - у періоді складання розрахунку коригування, у разі порушення терміну реєстрації в ЄРПН - у періоді його реєстрації в ЄРПН).