Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.11.2024 р. № 5444/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення– Товариства щодо окремих питань стосовно визначення об’єкту оподаткування єдиним податку, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що 29.11.2023 перебуваючи на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (3 група 3 %), отримало поворотну фінансову допомогу (далі - ПФД) терміном до 1 року. 01.04.2024 року Товариство перейшло на загальну систему оподаткування. 28.11.2024 року у зв’язку з відсутністю обігових коштів для повернення ПФД, укладено додаткову угоду на продовження терміну.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

1. Чи виникає в описаній ситуації об’єкт  оподаткування єдиним податком та в якому періоді?

Щодо зазначеного питання

Основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначаються Господарським кодексом України.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики (статті 1046 - 1053 ЦКУ).

Порядок ведення обліку операцій з надання (отримання) коштів (речей) у позику залежить від статусу сторін за договором і предмета договору.

Суб’єктом господарювання до звернення не надано договір та додаткову угоду для з’ясування всіх суттєвих обставин по вказаній господарській операції, тому відповідь надається на загальних підставах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

 Платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

     Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

      Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

При цьому до складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (пп. 3 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до                         ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Статтею 44 Кодексу встановлені вимоги до підтвердження даних, визначених в податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

  Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

 Відповідно до Закону № 996 зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати передбачені Законом № 996 обов’язкові реквізити. Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).

Виходячи з ситуації, яка зазначена у зверненні, Товариством укладено додаткову угоду на продовження терміну повернення ПФД у періоді, коли платник знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток.

Зважаючи на викладене, у Товариства відсутній об’єкт оподаткування єдиним податком. При цьому визначення об’єкту оподаткування, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку з податку на прибуток визначені розділом ІІІ Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).