Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2024 р. № 5591/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Товариство) від  (вх. ДПС №  від) щодо надання індивідуальної податкової консультації та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє таке.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що знаходиться на загальній системі оподаткування та здійснює діяльність у сфері торгівлі. Товариство планує використання «послуги «оплата частинами» від МОНОБАНКУ».

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

1. Чи повинно Товариство фіскалізувати таке надходження коштів на рахунок?

 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ цього Закону.

Зокрема, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари, залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Слід враховувати, що відповідно до висновків Верховного Суду, продаж товарів із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО.

Також слід зауважити, що відповідно до сталої судової практики, сформованої ще з 2010 року, зокрема, за визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, РРО – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій.

Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що РРО призначений не тільки для реєстрації розрахунків, а й для реєстрації кількості проданих товарів.

Зважаючи на сферу застосування РРО та обставини, щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі товарами суди підтримали правову позицію контролюючого органу про наявність продавця товарів обов’язку застосовувати РРО з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків.

Зазначений висновок кореспондується з приписами статті 9 Закону № 265, які містять вичерпний перелік умов, при виконанні яких РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються.

Водночас згадана правова норма не виключає обов’язку СГ застосовувати такий РРО/ПРРО при реалізації товарів на підставі кредитних договорів, розрахунок за які здійснюється в безготівковій формі.

При цьому, обов’язковій фіскалізації підлягає не отримання коштів від банку, а відпуск (відвантаження, видача, надання) товару споживачу, навіть, якщо такий відпуск не супроводжуєтьяся оплатою готівкою або переказом в безготівковій формі, але відбувається на території ГО де проводяться розрахунки за товари, послуги.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання повідомляємо, що продаж товару у кредит має супроводжуватись обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО та наданням або надсиланням фіскального чека покупцю не пізніше моменту вручення йому товару.

Щодо питань продажу товарів на умовах внесення оплати частинами (попередня оплата (часткова або повна), в кредит чи з розстроченням
платежу) на вебпорталі ДПС розміщенні відповідні роз’яснення, зокрема,
за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/590652.html, та на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» за посиланням: https://zir.tax.gov.ua у рубриці «109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО».

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.