Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2024 р. № 5603/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення, яке надійшло через Електронний кабінет платників податків щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та у межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.1. Чи потрібно відображати у Звіті про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) операції між контрольованою іноземною компанією (далі – КІК), яка зареєстрована у державі, що включена до переліку держав, затвердженого Кабінету Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, та компаніями, які зареєстровані у тій же юрисдикції (наприклад, операції між резидентами Кіпру)?

1.2. Чи потрібно відображати у Звіті операції між КІК, яка зареєстрована у державі, що включена до переліку держав, затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПКУ, та пов'язаними компаніями, які зареєстровані в Україні?

2. При поданні Декларації про майновий стан та доходи (надалі — Декларація) за 2023 рік (з додатками КІК за 2022 рік) була подана заява про відмову від звільнення від оподаткування прибутку КІК по окремим КІК без зазначення періоду.

2.1. Чи потрібно повторно подавати додатки КІК до Декларації за 2022 рік (із відміткою «уточнюючий» (оскільки подаватиметься уточнююча Декларація), якщо вони не зазнали змін і не потребують уточнення?

2.2. Чи потрібно при поданні повних Звітів за 2023 рік ще раз додавати заяву про відмову від звільнення прибутку КІК від оподаткування?

3. При проведенні фінансово-господарської діяльності КІК, сплатила корпоративний податок за місцем реєстрації КІК. Відповідно до п. 137.9 ст. 137 ПКУ: «Сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку КІК, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого КІК, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена КІК за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у Звіті». На сьогодні у низці юрисдикцій відсутній механізм отримання юридичними особами довідок про сплату податків від уповноважених державних органів у паперовому вигляді.

3.1. Чи є достатнім підтвердженням факту сплати податку на прибуток КІК надання органам ДПС відповідної Декларації та/або аудиторського висновку, а також платіжного доручення про перерахування (фактичну сплату) суми податку на прибуток КІК за кордоном?

3.2. КІК отримує дивіденди та відсотковий дохід від юридичних осіб – резидентів України. Чи може контролююча особа зменшити суму податку на доходи фізичних осіб, який виникає із скоригованого прибутку КІК, на суму сплаченого в Україні податку, утриманого із доходів нерезидента?

4. При проведенні фінансово – господарської діяльності КІК отримує дивіденди від юридичних осіб – резидентів України. В аудиторському висновку, який є додатком до Звіту, суми отриманих дивідендів зазначені в доларах США. В той же час, при фактичній виплаті в українських підприємств зазначені суми обліковуються в українських гривнях за курсом, встановленим НБУ на дату виплати дивідендів.

4.1. За яким курсом НБУ розраховується та відображається у Звіті
(графа 29) сума отриманого доходу з дивідендів: за середнім курсом, встановленим НБУ, чи за курсом НБУ на дату виплати такого доходу?

5. При поданні Додатків КІК до Декларації серед КІК є компанії, скоригований прибуток яких претендуватиме на звільнення від оподаткування, а деякі КІК матимуть від'ємне значення скоригованого прибутку.

5.1. Які показники слід зазначати у Додатку КІК до Декларації, якщо КІК звільнена від оподаткування: нулі чи інші значення?

5.2. Які показники слід зазначати у Додатку КІК до Декларації, якщо скоригований прибуток КІК має від'ємне значення: нулі чи від'ємні значення?

6. При заповнені рядка 21.2 Звіту виникло запитання, пов'язане із відображенням обмінного курсу та кількості показників після коми. Форма Звіту у Електронному кабінеті дозволяє зазначити максимум шість значень після коми.

6.1. Скільки показників після коми слід відображати у рядку 21.2. Звіту та використовувати при переведенні значень показників фінансової звітності КІК в іноземній валюті в гривню для цілей заповнення показників Звіту?

7. Згідно з п.п. г) п.п. 39².5.3 п. 39².5 ст. 39² розділу І ПКУ у Звіті зазначається інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК.

7.1. Чи потрібно відображати у Звіті весь дохід КІК, зокрема від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності?

8.Відповідно до п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² розділу І ПКУ фізична особа – резидент України зобов'язаний повідомляти контролюючий орган про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті.

8.1. У випадку придбання на початку року частки КІК
у розмірі 47 відсотків, що призвело б до визнання платника контролюючою особою і який подав би відповідне повідомлення. Чи потрібно б було платнику подавати повідомлення у разі збільшення його частки у цьому КІК у подальшому?

8.2. У випадку якщо придбання часток однієї КІК відбувалось на протязі
60 днів (наприклад 01.09 — придбано 27 відсотків, 07.09 — придбано ще
16 відсотків, а 12.10 — додатково придбано 9 відсотків) чи має право контролююча особа подати одне повідомлення в строк до 01.11 із визначенням сумарної/актуальної частки станом на дату подання (або вимагається подання повідомлення на кожний випадок)?

9. Положення п.п. 39².3.2.1 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² розділу І ПКУ передбачають, що під час обрахунку скоригованого прибутку КІК не враховується, у тому числі, сума від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображена у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до стандартів фінансової звітності, що застосовує КІК. При цьому, положення п.п. 14.1.44¹
п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачає, що державні цінні папери — облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов'язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом.

9.1 Чи відносяться в контексті п.п. 14.1.44¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ облігації випущені від імені інших країн до державних цінних паперів?

9.2 У разі наявності у КІК операцій з переоцінки державних цінних паперів, випущених урядами іноземних країн (не Україною), чи враховується ефект таких операцій для цілей застосування положення п.п. 39².3.2.1
п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² розділу І ПКУ?

Щодо питань 1.1, 1.2, 2.1, 2.2

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² розділу І ПКУ).

Підпунктом 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² розділу I ПКУ передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше
ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше
ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

При цьому п. 39².5 ст. 39² розділу І ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту.

Зокрема, п.п. 39².5.2 п. 39².5 ст. 39² розділу I ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку такої компанії за звітний (податковий) рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 (далі –
Наказ № 254) затверджено форму Звіту, скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу.

У графах 31-33 Звіту відображаються операції КІК з нерезидентами, із зазначенням: переліку операцій, повного найменування нерезидента, назви держави (території), коду країни, коду платника податку, зокрема:

у графі 31 Звіту зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до
п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПКУ, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).

у графі 32 Звіту зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).

у графі 33 Звіту зазначається перелік операцій КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінету Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПКУ, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменуванням нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).

Звертаємо увагу, що ст. 39² розділу І ПКУ не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації, визначеної п.п. 39².5.3 п. 39².5 ст. 39² розділу І ПКУ, а отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту.

Таким чином, у випадку звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог п. 39².4 ст. 39² розділу І ПКУ, відсутні правові підстави для невідображення у Звіті інформації, визначеної, зокрема, у графах 31-33.

З урахування вищезазначеного, контролюючій особі у графі 32 Звіту необхідно зазначити всі, без виключення, операції КІК, проведені з нерезидентами відносно такої КІК.

У разі якщо іноземна компанія здійснювала господарські операції з нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінету Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПКУ або які є резидентами цих держав, або організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінету Міністрів України відповідно до п.п. «г»
п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПКУ, то такі операції підлягають відображенню у графах 31, 33 Звіту.

Така інформація відображається по кожній операції окремо без її деталізації.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку з відповідними додатками.

Заява про відмову від звільнення від оподаткування прибутку КІК (подається у довільній формі) додаються до звіту та є його невід’ємною частиною.

Отже, заяву про відмову від звільнення потрібно подавати щороку.

Щодо питань 3.1, 3.2

Відповідно до п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (п. п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Разом з цим, оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11
ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну Декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 ПКУ.

Порядок оподаткування прибутку КІК визначено п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39² ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній Декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

У разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила (п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ):

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання Звіту та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній Декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання Звіту
(п.п. 170.13.2.1 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ):

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання Звіту та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній Декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в Декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5
ст. 167 ПКУ. Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу річну Декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання Звіту та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній Декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);

сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у Звіті.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із Декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов'язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (п.п. 170.13.2.4
п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ).

Підпунктом 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ встановлено, що сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² розділу І ПКУ вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.

Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:

отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п. 167.2
ст. 167 ПКУ;

отримана від інститутів спільного інвестування, суб'єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² розділу І ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Отже, спеціальна норма щодо оподаткування дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою
(п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ) не передбачає можливості зменшення податку на доходи фізичних осіб за рахунок суми утриманого податку на доходи нерезидентів.

Щодо питань 4.1, 6.1

У графі 29 Звіту контролююча особа вказує суми дивідендів, отриманих КІК безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб (грн). Така сума повинна дорівнювати сумі, яка була при фактичній виплаті від українських підприємств, тобто за встановленим курсом НБУ на дату виплати дивідендів на користь нерезидентів.

Інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют щоденно розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates.

Відповідно до абзацу 2 п. 9 розділу III Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 10 грудня 2019 року № 148, що офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється з точністю до чотирьох десяткових знаків, крім уточненого офіційного курсу гривні до СПЗ, який установлюється з точністю до шести десяткових знаків.

Щодо питань 5.1, 5.2

Норми п. 39².4 ст. 39² розділу I ПКУ передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.

Так, згідно з п.п. 39².4.3 п. 39².4 ст. 39² розділу I ПКУ у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень п. 39².4 ст. 39² розділу І ПКУ, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² розділу I ПКУ.

Таким чином, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених п. 39².4 ст. 39² розділу I ПКУ, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК.

Однак при звільненні від оподаткування прибутку КІК в обов’язковому порядку подається Звіт (повний) з відображенням умов такого звільнення.

У разі відображення у графі 28 Звіту про КІК умов(и), на підставі якої/яких оподаткований прибуток КІК звільняється від оподаткування, у графах 25.1.-25.3 та 26 Звіту про КІК проставляється нуль.

Додаток до Декларації заповнюється окремо по кожній КІК.

Таким чином, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК, Додаток КІК до Декларації підлягає заповненню із зазначенням інформації про нерезидента та фінансових показників у рядках 01 – 06, в яких проставляється нуль.

В іншому випадку у рядках 01 – 06 Додатку КІК проставляється позитивне або від’ємне значення.

Щодо питання 7.1

Відповідно до п.п. 39².5.3 п. 39².5 ст. 39² розділу I ПКУ у Звіті зазначаються:

а) найменування КІК, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;

б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в КІК;

в) структура володіння часткою в КІК у разі опосередкованого володіння такою часткою;

---

© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим.

Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" на сайті або по телефону (044) 495-20-60

Приєднуйтесь до нас у соцмережах: