Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов'язаних із здійсненням операцій з постачання послуг у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством (Постачальником) укладено договір на постачання товарів/послуг з платником, який згідно з реєстраційною карткою проєкту (програми) є субпідрядником в рамках виконання проєкту МТД, що фінансується за рахунок грантових коштів та є підтримкою ЄС у забезпеченні житлом внутрішньопереміщених осіб.
Субпідрядник включений до плану закупівлі відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153) та з метою реалізації проєкту МТД має потребу в укладанні договорів субпідряду на виконання будівельних робіт, а також у придбанні товарно-матеріальних цінностей (в тому числі у платників ПДВ).
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи вважатимуться операції з постачання на митній території України товарів/послуг Субпідряднику у рамках проєкту МТД такими, що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 ПКУ, якщо Постачальник товарів/послуг не включений у план закупівлі;
2) чи може бути застосований Постачальником режим звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств та ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг Субпідряднику у рамках проєкту МТД;
3) які документи має отримати Постачальник від Субпідрядника для застосування пільги при здійсненні описаної у зверненні операції; чи складається на таку операцію податкова накладна;
4) які документи має надати Постачальник Субпідряднику для складання інформаційного підтвердження за формою згідно з додатком 8 Порядку № 153 (далі – додаток 8);
5) який порядок відображення прибутку постачальника у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, отриманого за рахунок МТД та звільненого від оподаткування;
6) чи підлягає включенню до податкового кредиту відповідного звітного періоду Постачальника суми ПДВ по отриманим податковим накладним в рамках виконання проєкту МТД;
7) який порядок використання Постачальником суми податкового кредиту, сформованого за рахунок отриманих податкових накладних при здійсненні операцій в рамках виконання проєкту МТД?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Статтею 3 розділу I ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Рамкова Угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств, підписана 12.12.2006 та ратифікована Законом України від 03 вересня 2008 року № 360-VI (далі – Рамкова угода) визначає деталізовані положення стосовно правил, що застосовуються до виконання заходів, повністю або частково фінансованих коштом Європейського Співтовариства (далі – Співтовариство), зокрема, стосовно обміну валют, сплати митних зборів і податків (пункт 1.2 статті 1 Рамкової угоди). Рамкова угода застосовується також до всіх заходів, фінансованих коштом Співтовариства, які за їхнім характером не охоплені окремою угодою про фінансування (пункт 1.3 статті 1 Рамкової угоди).
Відповідно до статті 3 Рамкової угоди заходи, які фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру.
Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується Порядком № 153.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом є резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою).
Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).
Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабміну України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі, що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 21 пункту 14 Порядку № 153).
Згідно з пунктом 18 Порядку № 153 державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми).
Одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).
Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Інформаційне підтвердження).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 роздiлу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 роздiлу V ПКУ.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1 та питання 2 (в частині оподаткування ПДВ)
Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються абзацами другим та третім пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153.
Операції постачальника – платника ПДВ з постачання виконавцю та/або субпідряднику проєкту МТД товарів/послуг відповідно до договору у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі, які фінансуються коштами МТД, звільняються від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог міжнародних договорів, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку № 153). Платник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначає і до бюджету не сплачує.
Підставою для реалізації права на отримання податкових пільг є державна реєстрація такого проєкту, яка проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України.
Отже, операції Товариства з постачання субпідряднику проєкту МТД товарів/послуг відповідно до договору у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі, які фінансуються коштами МТД, звільнятимуться від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог Рамкової угоди, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку №153).
Товариство за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначатиме і до бюджету не сплачуватиме. У договорі на таке постачання ціна продукції має бути вказана «Без ПДВ».
У разі недотримання вимог, встановлених Рамковою угодою, ПКУ та Порядком № 153, вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.
Щодо питання 2 (в частині оподаткування податком на прибуток підприємств)
Пунктом 3.5 статті 3 Рамкової угоди встановлено, що іноземні підрядники та їхні робітники, які не є громадянами України й не проживають постійно в Україні, що працюють за контрактами, фінансованими коштом Співтовариства, звільняються від усіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що справляються на території України, включаючи податки, пов’язані із підприємницькою діяльністю та отриманням прибутку.
Таким чином, Рамковою угодою передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку іноземних підрядників та їх робітників, які не є громадянами України.
При цьому звільнення від оподаткування підприємств – резидентів України, які виконують роботи/надають послуги за рахунок МТД, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, Рамковою угодою не передбачено.
Щодо питання 3
З метою підтвердження правомірності застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ платник податку має зберігати у справі:
копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;
копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;
копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).
Платник податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, в тому числі звільнених від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, складає у встановленому порядку податкову накладну, яка підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.
Щодо питання 4
У разі залучення субпідрядником проєкту МТД постачальників – платників ПДВ для постачання товарів/послуг у рамках проєкту МТД такий субпідрядник щомісяця до 20 числа зобов’язаний скласти та надати в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, де зазначити реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суму постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.
При цьому визначення переліку документів, які має надати постачальник товарів/послуг субпідряднику для складання таким субпідрядником Інформаційного підтвердження, не належить до компетенції ДПС.
Щодо питання 5
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 розділу І ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 розділу ІІ ПКУ).
Частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина третя статті 9 Закону № 996).
Відповідно до частини п’ятої статті 9 Закону № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.
Враховуючи вищезазначене, питання щодо формування доходів та витрат за операціями, що фінансуються за рахунок МТД, в бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.
Пунктом 46.2 статті 46 розділу ІІ ПКУ встановлено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 розділу ІІІ ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до декларації та її невід’ємною частиною.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями).
Щодо питання 6
Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги (у тому числі призначених для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ та/або звільнених від оподаткування ПДВ, зокрема, відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).
Таким чином, сплачені платником податку за операціями з придбання товарів / послуг суми ПДВ підлягають включенню до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Щодо питання 7
Сума податкового кредиту, нарахована платником податку за операціями з придбання товарів / послуг у звітному (податковому) періоді на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, враховується у зменшення суми податкового зобов'язання такого звітного (податкового) періоду.
У випадку виникнення у платника податку від'ємного значення суми ПДВ, яка визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, та за умови дотримання вимог, встановлених нормами ПКУ, платник податку згідно з пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ матиме право на:
врахування такої суми від'ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) у відповідній частині;
або
декларування такої суми від'ємного значення ПДВ до відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) за відповідною заявою у сумі податку, фактично сплаченій у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у відповідній частині,
або
зарахування такої суми від'ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |