Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.12.2024 р. № 5627/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             АТ «Страхова компанія «» (далі – АТ) щодо застосування строків корисного використання після поліпшення (модернізації) нематеріальних активів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, АТ придбало та обліковує на своєму балансі нематеріальний актив у вигляді комп’ютерної програми (далі – НМА).

При введенні НМА в експлуатацію АТ встановило термін корисного використання (період амортизації) цього НМА у бухгалтерському обліку 10 років, а у податковому – 10 років.

Для розрахунку амортизації НМА АТ використовує прямолінійний метод амортизації.

АТ планує здійснити поліпшення (модернізацію) НМА, що призведе до удосконалення НМА, покращення його можливостей, підвищення продуктивності та збільшення первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Первісна вартість НМА збільшилася на суму витрат, пов’язаних із таким поліпшенням (модернізацією).

Поліпшення (модернізація) НМА в подальшому спричинить збільшення очікуваного строку корисного використання (експлуатації) такого НМА. Тобто, АТ планує переглянути в бухгалтерському обліку строк корисного використання (період амортизації) даного НМА та збільшити його з 10 років до 13 років.

Відповідно, сума нарахованої за звітний період амортизації НМА у бухгалтерському обліку буде меншою, ніж сума розрахованої за цей же звітний період амортизації НМА у податковому обліку.

АТ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо застосування ст. 138 Кодексу та підтвердити наступне:

        1.Кодексом встановлено максимальний  строк корисного використання об’єктів нематеріальних активів у податковому обліку 10 років та не передбачена можливість його перегляду (збільшення)  у разі зміни (збільшення) термінів корисного використання таких об’єктів у бухгалтерському обліку.

         2.АТ повинно розраховувати податкові різниці, які виникають при нарахуванні амортизації НМА, відповідно до ст. 138 Кодексу наступним чином:

         а. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації такого НМА відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» (далі – МСБО38).

          в. фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованої амортизації  НМА відповідно до  п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

           с. в підсумку різниця між  сумою амортизації у бухгалтерському обліку та у податковому обліку, що розрахована відповідно до норм Кодексу, буде від’ємною та зменшить фінансовий результат до оподаткування.

        

       Щодо питань 1, 2

Щодо терміну «нематеріальні активи», то Кодекс не містить такого визначення.

При цьому відповідно до п.п. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інші терміни для цілей розділу III Кодексу використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Згідно з п. 8 МСБО 38 актив – це ресурс:

а) контрольований суб'єктом господарювання у результаті минулих подій; та

б) від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб'єкта господарювання.

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 Кодексу.

Згідно з абзацом другим п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі абзацу  другого п.  138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема,

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

При цьому п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено мінімальні строки нарахування амортизації у податковому обліку.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років (п.п. 138.3.4  п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Таким чином, у податковому обліку встановлено максимальний  строк корисного використання об’єктів нематеріальних активів (10 років), та не передбачена можливість його перегляду (збільшення)  у разі зміни (збільшення) термінів корисного використання при поліпшенні (модернізації) таких об’єктів у бухгалтерському обліку, який перевищує 10 років.

При нарахуванні амортизації нематеріальних активів АТ збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшує на суму розрахованої амортизації нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

      Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).