Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.12.2024 р. № 5640/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо особливостей складання податкових накладних у викладених у зверненні ситуаціях та включення зазначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту, і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство зареєстровано як платник ПДВ та виробляє продукцію із придбаних матеріалів на підставі укладених угод з постачальниками.

У ситуації 1 Товариство здійснює попередню оплату кількома платежами протягом одного дня в межах однієї угоди, а постачальник на дату таких оплат складає та реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) одну податкову накладну на загальну суму.

У ситуації 2 Товариство отримує від постачальника товар декілька разів протягом одного дня в межах однієї угоди і на кожну одиницю поставки такий постачальник оформлює окрему видаткову накладну. На дату оформлення видаткових накладних постачальник складає та реєструє в ЄРПН одну податкову накладну на загальну суму.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань, чи можуть бути податкові накладні, складені постачальниками в ситуаціях 1 та 2, підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, складання податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.7 статті 201 розділу V ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

Щодо ситуації 1 та 2

Податкова накладна, складена постачальником (платником ПДВ) за операцією з постачання товарів/послуг та зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця (платника ПДВ) на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту. Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за такою операцією.

При цьому, постачальнику при складанні податкових накладних необхідно враховувати вимоги пункту 201.7 статті 201 розділу V ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс).

Разом з тим, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником складена одна податкова накладна на загальну суму попередньої оплати, отриманої від покупця протягом одного дня в межах однієї угоди або на загальну вартість товарів, поставлених покупцю протягом одного дня в межах однієї угоди.

Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем – платником ПДВ (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

Разом з цим повідомляємо, що питання визначення правомірності складання податкової накладної та включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту може бути встановлено виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).