X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2024 р. № 5651/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Банк) щодо практичного застосування окремих норм законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що внутрішнім розпорядчим документом Банку врегульовано Порядок використання службового автотранспорту (далі – Порядок). Відповідно до Порядку:

1. Службові автомобілі Банку використовуються тільки для здійснення господарської діяльності.

2. Службові автомобілі дозволено використовувати в особистих цілях з компенсацією працівником витрат Банку за таке використання:

щомісячно працівник декларує інформацію про кілометраж, використаний в особистих цілях за попередній місяць;

згідно задекларованих кілометрів пробігу, Банк проводить розрахунок компенсації витрат за використання автомобіля у власних цілях. Компенсація розраховується шляхом 100 відс. покриття витрат за використане пальне та амортизацію автотранспорту за період використання у власних цілях. Працівник добровільно компенсує розраховану компенсацію шляхом перерахування на відповідний рахунок Банку або шляхом утримання із заробітної плати працівника.

3. Всі витрати, пов’язані з використанням службового автомобіля в особистих цілях (заправка, ремонт, стоянка, штрафи за порушення ПДР, мийка, тощо) несе працівник за власний рахунок.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
у якій
підтвердити, що при використанні працівником службового автомобіля в особистих цілях, за умови компенсації ним усіх витрат за використане пальне та амортизацію автотранспорту:

у працівника не виникає оподатковуваного доходу (додаткового блага);

у Банка не виникає будь-яких зобов’язань зі сплати податків та зборів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична
особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Кодексу);

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану», який
набрав чинності з 01.12.2024, внесено зміни до розділу
IV Кодексу та п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (далі – Закон № 4015).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену
п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо працівником Банку використовується службовий автомобіль в особистих цілях, який належить Банку, і таким працівником добровільно сплачується розрахована Банком компенсація витрат за використане пальне та амортизацію автомобіля шляхом внесення її на рахунок Банку або шляхом вирахування з доходу у вигляді заробітної плати після сплати усіх податків і зборів, то у розумінні Кодексу доходу у працівника та обов’язку щодо виконання функції податкового агента у Банку не виникає.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.