Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2024 р. № 5666/ІПК/99-00-18-01-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо неможливості реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, реєстрація яких була зупинена через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що через набуття статусу ризикового платника податку на додану вартість була зупинена реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних своєчасно (з дотримання визначених строків) відправлених на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Реєстр). З урахуванням поданих Товариством пояснень і копій відповідних документів статус статусу ризикового платника податку на додану вартість було знято з Товариства. Наступного дня відбулась автоматична реєстрація низки попередньо зупинених розрахунків коригування до податкових накладних. Однак така реєстрація була застосована тільки до деяких розрахунків коригування, водночас решта кілька сотень розрахунків коригування лишилися незареєстрованими. У якості перешкоди для реєстрації кожного з хронологічних наступних розрахунків коригування до окремих податкових накладних зазначено те, що досі триває реєстрація хронологічно передуючих розрахунків коригування до цих же податкових накладних. Таким чином, показники кожної податкової накладної скориговано лише по одному разу шляхом прийняття до реєстрації тільки першого розрахунку коригування, а всі подальші коригування унеможливлені з незалежних від Товариства причин.

Крім того, мало місце вказівка на відсутність певних рядків у тій чи іншій податковій накладній, що коригується, через нереєстрацію попередніх розрахунків коригування до відповідних податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати роз’яснення з таких питань:

1. Чи є вичерпним перелік умов, дотримання яких необхідне для автоматичної реєстрації розрахунків коригування, реєстрація яких була зупинена на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме перелік умов, встановлений пунктом 6¹ Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»? Які ще інші, визначені конкретними нормами чинного законодавства України, існують умови, недотримання яких перешкоджало б такій автоматичній реєстрації розрахунків коригування?
2. Чи існують інші (крім визначених пунктом 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок ведення Реєстру), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
   від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних») підстави для неприйняття для реєстрації в Реєстрі спрямованих з цією метою до останнього розрахунків коригування, зокрема, якщо відповідна податкова накладна фактично не знаходиться у стадії незавершеного коригування (усі попередні розрахунки коригування до неї зареєстровано) та/або у ній наявні рядки, значення яких коригується? Якими конкретними нормами чинного законодавства України передбачені такі інші підстави для неприйняття розрахунків коригування, направлених на реєстрацію до Реєстру?
3. Враховуючи, що Товариство має визначений законом обов’язок подавати розрахунки коригування на реєстрацію до Реєстру, однак у разі наявності хронологічно передуючого ним незареєстрованого розрахунку коригування з незалежних від Товариства причин позбавлене можливості зареєструвати усі наступні розрахунки коригування, чи вважається, що Товариство вчинило всі можливі дії, необхідні для виконання своїх обов’язків щодо реєстрації цих розрахунків коригування? З огляду на викладене вище, у який спосіб (яким чином) має діяти Товариство, щоб усі розрахунки коригування були прийняті та зареєстровані в Реєстрі так, щоб це не потягло за собою застосування до Товариства штрафів за їх несвоєчасну реєстрацію?

Щодо питання 1.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6¹ Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:

реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;

дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних/ розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких податкових накладних/ розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 до Порядку зупинення та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216;

у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200¹.3 або 200¹.9 статті 200¹ Кодексу.

Таким чином для автоматичної реєстрації розрахунків коригування, реєстрація яких була зупинена на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, можлива лише при одночасному виконанні умов передбачених пунктом 6¹ Порядку зупинення.

Щодо питання 2.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Реєстру.

Згідно з пунктом 5 Порядку ведення Реєстру податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог пункту 192.1 статті 192, пунктів 200¹.3, 200¹.9 статті 200¹ та пунктів 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами).

Після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДПС в автоматичному режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, визначені пунктом 12 Порядку ведення Реєстру.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку ведення Реєстру, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної/розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній/розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 Порядку ведення Реєстру (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної/розрахунку коригування із зазначенням причин такого неприйняття.

Таким чином, Кодексом та Порядком ведення Реєстру встановлено вимоги та врегульовано підстави для прийняття податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі.

Щодо питання 3.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, даних Реєстру та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Реєстрі, виправлення помилок у податкових накладних.

Статтею 76 Кодексу визначено порядок проведення камеральної перевірки. Пунктом 76.1 статті 76 Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених у статті 102 Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Реєстрі проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС з урахуванням строків давності, визначених у статті 102 Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках.

Враховуючи, що розрахунок коригування може бути зареєстровано у Реєстрі лише після реєстрації податкової накладної, до якої його складено або попереднього розрахунку коригування до такої податкової накладної, а податкова накладна або попередній розрахунок коригування до такої податкової накладної до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації має статус «реєстрацію зупинено», складання такого розрахунку до неї не може бути здійснено.

Після відновлення реєстрації у Реєстрі податкової накладної на підставі прийнятого комісією рішення, платник податку може скласти та зареєструвати у Реєстрі розрахунок коригування до податкової накладної не пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної у терміни, встановлені пунктом 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

У випадку порушення платником податку термінів реєстрації, передбачених податковим законодавством для реєстрації в Реєстрі, зокрема, розрахунку коригування, до такого платника податку буде застосовано відповідальність у вигляді штрафних санкції у розмірах, передбачених статтею 120¹ та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з цим, абзацом тринадцятим – чотирнадцятим пункту 120¹.1 статті 120¹ Кодексу зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.1 статті 120¹ Кодексу, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Реєстрі, штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.2 статті 120¹ Кодексу, не застосовуються.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних у Реєстрі є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та, у відповідних випадках, покупця товарів/послуг.

Якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт здійсненої операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120¹.2 статті 120¹ Кодексу.

Разом з цим, у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі була зупинена і платником вживаються заходи для її реєстрації (протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування), та/або платником податку оскаржується в адміністративному/ судовому порядку рішення про відмову в їх реєстрації, то штрафні санкції до таких податкових накладних/розрахунків коригування не застосовуються.

Отже, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів не вживалися заходи для її реєстрації або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та, за результатами проведеної перевірки виявлені факти здійснення операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань та/або підстави для складання розрахунку коригування) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Реєстрі, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120¹.2 статті 120¹ Кодексу.

Враховуючи зазначене, питання щодо відповідальності Товариства за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Реєстрі може бути встановлено в ході документальної перевірки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).