Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2024 р. № 5674/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє що, має у володінні насіннєвий склад – зерносховище та приміщення корівника. Також, в користуванні сім’ї платника є земельні паї, які не здаються в оренду, а обробляються самостійно. Це землі сільськогосподарського призначення на яких вирощується сільськогосподарська продукція. За земельні паї платник сплачує земельний податок, а також мінімальне податкове зобов’язання.

Платник податків є сільськогосподарським товаровиробником, як фізична особа.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може платник податків, як представник домогосподарства, сільськогосподарський товаровиробник, який має у користуванні землі сільськогосподарського призначення, вирощує сільськогосподарську продукцію та має об’єкти нерухомості сільськогосподарського призначення, які використовуються за призначенням, не здаються платником податків в оренду, лізинг, позичку скористатися пільгою, згідно  п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу?

2. Чи потрібно кожний рік звертатись за індивідуальною податковою консультацією для підтвердження права на користування пільгою, якщо в зазначеній нормі не внесено змін та доповнень?

Щодо першого питання

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Водночас п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023) який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, затверджено наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573.

Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України.

Таким чином, об’єкти нежитлової нерухомості, віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) НК 018:2023, що належать на праві власності та використовуються за призначенням у господарській діяльності фізичними особами - підприємцями, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою (на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах), та здійснюють операції з її постачання, та не здаються в оренду, лізинг, позичку, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно вимог п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Разом з тим оскільки Ви не є фізичною особою – підприємцем, тобто у розумінні Кодексу не є сільськогосподарським товаровиробником, то сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснюється на загальних підставах без урахування положень п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Крім того, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм  податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тої чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звертатися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Щодо другого питання

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1
п. 41.1 ст. 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно відповідати вимогам, передбаченим п. 52.1 ст. 52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Пунктом 52.4 ст. 52 Кодексу визначено що, зокрема,  індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи викладене, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, з дня її надання до моменту внесення змін до Кодексу або скасування індивідуальної податкової консультації.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.