Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.12.2024 р. № 5732/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нежитлової будівлі (далі – Об’єкт) за адресою вул. ХХХХХХХ, ХХХ, м. Одеса. Земельна ділянка за вказаною адресою, у тому числі під Об’єктом, перебуває у користуванні іншої юридичної особи на підставі Державного акта на право постійного користування від ХХ.ХХ.ХХХХ № ХХХ (далі – Ділянка).

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення чи виникає у нього податковий обов’язок зі справляння земельного податку, якщо Ділянка на праві постійного користування належить іншій юридичній особі.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підставою нарахування земельного податку, зокрема є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пп. «б» п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин, врегульовано ст. 120 Земельного кодексу.

Товариство повідомило, що Ділянка перебуває у постійному користуванні іншого суб’єкта господарювання.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об’єкт зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст. ст. 118, 123 або 128 Кодексу (частина тринадцята ст. 120 Земельного кодексу).

Товариство не повідомило, чи були ним здійснені заходи щодо отримання правовстановлюючих документів на Ділянку.

Разом з цим, відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують, зокрема набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, тощо), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.

Отже, обов’язок обчислення податкових зобов’язань з плати за землю виникатиме у Товариства з моменту оформлення відповідного права на Ділянку під Об’єктом у порядку та строки, встановлені Кодексом.

Крім того, Товариство до набуття ним відповідного права користування Ділянкою свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через суб’єкта господарювання, який є платником земельного податку за Ділянку, що належить такому суб’єкту на праві постійного користування.

Враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передати у власність або користування земельні ділянки, з приведення у відповідність до вимог земельного законодавства землевпорядну документацію щодо Ділянки та оформлення відповідного права користування Ділянкою.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.