Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.12.2024 р. № 5733/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нежитлової будівлі (далі – Об’єкт), розташованої на земельній ділянці комунальної власності (площа 0,5350 га, кадастровий номер 0000000000:00:000:0000, вид цільового призначення (код 11.02) «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»), право (право власності, користування або оренди) на яку Товариством не оформлено (далі − Ділянка).

Товариство, посилаючись на чинне законодавство та узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602, просить надати роз’яснення чи виникає податковий обов’язок зі справляння плати за землю за Ділянку.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підставою нарахування земельного податку, зокрема є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пп. «б» п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування Ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Товариство не повідомило, чи були ним здійснені заходи щодо отримання правовстановлюючих документів на Ділянку.

Статтею 120 Земельного кодексу передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), що розміщений на ній.

Зокрема, якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу (част. одинадцята ст. 120 Земельного кодексу).

Враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передати у власність або користування земельні ділянки, з питання прискорення оформлення відповідного права користування Ділянкою.

Отже, у разі оформлення Товариством відповідного права на Ділянку під Об’єктом, у нього виникне обов’язок із нарахування та сплати податкових зобов’язань з плати за землю.

Водночас повідомляємо, що орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована Ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.