Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2024 р. № 5737/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                                 щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством опрацьовуються окремі питання, пов’язані із оподаткуванням операцій з купівлі-продажу гарантій походження електричної енергії (далі – Гарантія).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи підпадають Гарантії під визначення «товари» у розумінні ПКУ;

2) який класифікатор має бути використаний Товариством під час складання податкової накладної за операцією з постачання (продажу) Гарантій – УКТ ЗЕД чи Державний класифікатор продукції та послуг (далі – ДКПП);

3) чи дотримано Товариством вимог ПКУ при складанні податкових накладних за операціями з постачання (продажу) Гарантій, у разі якщо у відповідній графі таких податкових накладних вказано код (товарну підкатегорію)  згідно з УКТ ЗЕД;

4) чи має Товариство право на податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної за операцією з постачання (продажу) Гарантій, у разі якщо у відповідній графі такої податкової накладної вказано код (товарну підкатегорію)  згідно з УКТ ЗЕД?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначено Законом України від 20 лютого 2003 року № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 555).

Згідно зі статтею 1 Закону № 555:

Гарантія – це електронний документ, сформований на основі відомостей з реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, який підтверджує, що визначена кількість електричної енергії вироблена з відновлюваних джерел енергії, підтверджує її екологічну цінність і засвідчує права, пов'язані з позитивним ефектом від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії;

Обіг Гарантій – вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на Гарантії та прав, що випливають за цивільно-правовими договорами, за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), а також за операціями з передачі та/або розподілу Гарантій відповідно до законодавства;

Реєстр Гарантій – електронна система, що забезпечує формування Гарантії, облік відомостей про видачу, обіг та погашення Гарантій, а також надання інформації про них.

Правові основи щодо формування, видачі, обігу та погашення Гарантій визначено статтею 9⁷ Закону № 555.

Гарантія є приналежністю електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.

Право власності на Гарантію може бути передано окремо від електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.

Обіг Гарантій може здійснюватися окремо від обсягів електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.

Гарантії знаходяться у вільному обігу та можуть переходити у власність будь-якого учасника цивільних відносин, крім випадків обмеження їх обігу, визначених законом. Купівля-продаж Гарантій здійснюється на ринкових засадах за вільними цінами. Експорт та імпорт Гарантій здійснюються за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2024 року № 227.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями (далі − Закон № 996).

Згідно зі статтею 1 та частиною другою статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який у свою чергу є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

При цьому одними із складових елементів (об’єктів) бухгалтерського обліку є активи, під якими розуміються ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічної вигоди у майбутньому, яка за своєю сутністю являє собою потенційну можливість отримати грошові кошти від використання таких активів (стаття 1 та частина друга статті 3 Закону № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996). 

Термін «товари» визначено підпунктом 14.1.244 пункту 14.1 статті 14    розділу I ПКУ. Так, під товарами розуміються матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» − «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема, такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг − код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з  УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ). 

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Щодо питання 1

Для цілей оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів необхідно використовувати, зокрема, такий термін як «товари», що визначений           підпунктом 14.1.244 пункту 14.1 статті 14  розділу I ПКУ.

Водночас, визначення типу (виду) об’єкта оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання (продажу) Гарантії на митній території України безпосередньо залежить від класифікації такої Гарантії у бухгалтерському обліку.

З питання віднесення Гарантії до того чи іншого елемента (об’єкта) бухгалтерського обліку, у тому числі до такого елемента (об’єкта) як товари, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Використання Товариством того, чи іншого класифікатора (УКТ ЗЕД чи ДКПП) при складанні податкової накладної за операцією з постачання (продажу) Гарантій безпосередньо залежить від того, до якого елемента (об’єкта) бухгалтерського обліку, відносяться Гарантії.

Щодо питань 3 і 4

Якщо Гарантії належать до такого елементу (об’єкту) бухгалтерського обліку як товари, то при складанні податкової накладної за операцією з постачання (продажу) Гарантій Товариству необхідно заповнювати такий обов’язковий реквізит податкової накладної як код товару згідно з УКТ ЗЕД. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, буде підставою для Товариства на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Щодо визначення коду згідно з УКТ ЗЕД, за яким необхідно класифікувати ті, чи інші товари, ДПС рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково-дослідних установ судових експертиз.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).