Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2024 р. № 5745/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

	Індивідуальна податкова консультація

 

 

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків у разі отримання коштів у вигляді гранту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та не зареєстровано платником ПДВ.

У липні та листопаді 2023 року Товариство отримало грант від Уряду США на підставі відповідної Угоди,  яка передбачає надання на безповоротній основі грошових коштів для цілей реалізації Товариством проектів в Україні, які передбачені цією угодою.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи передбачає ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств у разі отримання гранту у вигляді грошових коштів на  безповоротній основі від Уряду США на підставі Угоди;

2) чи є об’єктом оподаткування ПДВ отримані Товариством кошти у вигляді гранту;

3) чи враховуються зазначені у зверненні операції з отримання коштів у вигляді гранту при визначенні обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ?

 Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу I ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законам.

Пунктом 5 статті 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» із змінами визначено, що грант – це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту.

Статтею 3 розділу I ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Процедура залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб – нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 грантова угода – угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).

Виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі;

бенефіціаром – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проєкту (програми), що заінтересована в результатах виконання проєкту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проєкту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи; партнером з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України;

реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що міжнародна технічна допомога може залучатись, зокрема у вигляді фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті, крім зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 Порядку № 153.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).

При цьому, пільги з оподаткування встановлюються кожним конкретним міжнародним договором окремо.

Нормами ПКУ передбачено виключно визначення бюджетного гранту, відповідно до якого ним вважається цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України (підпункт 14.1.277¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Щодо питання 1

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ передбачено, що у разі отримання платником податку бюджетного гранту фінансовий результат податкового (звітного) періоду зменшується на суму отриманого гранту, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Крім того, відповідно до підпункту 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» зі змінами.

Отже, для застосування положень ПКУ щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:

1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам, визначеним у підпункті 14.1.277¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги для реалізації чітко визначеної програми або проекту у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах

та

2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

Водночас повідомляємо, що для надання більш конкретної відповіді з цього питання недостатньо інформації, зокрема, до звернення не додано копій легалізованих первинних документів, не зазначено номер картки проєкту міжнародної технічної допомоги, не вказаний номер міжнародної угоди, відповідно до якої здійснюється надання такої міжнародної технічної допомоги.

Щодо питань 2 – 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 розділу V ПКУ.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ).

При цьому до загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Якщо отримання Товариством коштів, у тому числі у вигляді гранту, не передбачає постачання товарів/послуг і, відповідно, такі кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг, які постачаються Товариством, то при їх отриманні об'єкта оподаткування ПДВ не виникає і їх сума не враховується при здійсненні обрахунку загального обсягу операцій для цілей обов’язкової реєстрації Товариства як платника ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).