Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2024 р. № 5762/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду            звернення акціонерного товариства (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації паливо-роздавальної колонки в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Єдиний реєстр) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу. У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України на значній частині території Херсонської, Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської, Сумської, Дніпропетровської областей ускладнено логістику, в т.ч. будь-які процеси, пов’язані зі зберіганням та реалізацією пального. Товариство має намір розглянути можливість використовувати у своїй діяльності власні автоцистерни (паливозаправники) для переміщення власного пального на митній території України та заправки власного автотранспорту, в т.ч. на маршрутах перевезення пошти.

На автоцистернах, які Товариство планує використати для переміщення власного пального та заправки власного автотранспорту, вже встановлено паливо-роздавальні колонки серії ПЕТРОЛАЙН «МПРК» (1КЕАП МПРК Д/12/80/0,5-IH). Відповідність вимогам чинного законодавства вказаних паливо-роздавальних колонок підтверджується декларацією про відповідність.

 Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно Товариству реєструвати в Єдиному реєстрі паливо-роздавальні колонки, що встановлені на автоцистерні, які будуть використовуватись для заправки власних транспортних засобів безпосередньо з автоцистерни (пересувного акцизного складу)?
2. В який спосіб (у разі необхідності) потрібно реєструвати паливо-роздавальні колонки?
3. Чи потрібно Товариству реєструвати в Єдиному реєстрі паливо-роздавальні колонки серії ПЕТРОЛАЙН «МПРК» (1КЕАП МПРК Д/12/80/0,5-IH)?
4. Чи будуть застосовані до Товариства штрафні санкції в результаті заправки транспортних засобів Товариства за допомогою паливо-роздавальних колонок, що встановлені на автоцистерні (пересувному акцизному складі), які мають декларацію про відповідність технічним умовам без необхідності проведення періодичної повірки?

 

Щодо питань 1-3

Згідно із п. п. б  п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п. 128¹.1 ст. 128.¹ Кодексу необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Отже, Кодексом встановлено обов’язок для платників податків-розпорядників акцизних складів встановлення на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі, витратомірів-лічильників, а також рівнемірів-лічильників та їх реєстрацію у Єдиному реєстрі та відповідальність за невиконання такого обов’язку.

Відповідно до п. п. 14.1.6¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.224¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що розпорядник акцизного складу пересувного – суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу.

Відповідно до п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Водночас, згідно із п. п. в  п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

До власного споживання відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті б цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Отже, обов’язок облаштовувати витратомірами-лічильниками, рівнемірами-лічильниками та іншими засобами вимірювальної техніки (далі – ЗВТ) транспортні засоби, які здійснюють переміщення пального на митній території України, Кодексом встановлено у разі, якщо транспортні засоби, що переміщують пальне, здійснюють за договорами підряду заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які відповідають умовам, зазначеним у п. п. б п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому, операції із заправлення пальним за договорами підряду відносяться до власного споживання при одночасному виконанні умов, зазначених у п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня                  2003 року № 436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, платник податку має право самостійно на власний розсуд, додержуючись вимог законодавства, визначати схему своєї господарської діяльності, в т. ч. приймати рішення щодо обладнання паливозаправника засобами вимірювальної техніки для забезпечення своєї діяльності.

Щодо питання 4

Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008                            № 281/171/578/155 повірка ЗВТ - установлення придатності ЗВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 із змінами (далі – Положення № 227)).

Відповідно до п. п. 1 п. 3 Положення № 227 основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Міністерство економіки України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності (п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 із змінами (далі – Положення № 459).

Відповідно до п. п. 1 п. 3 Положення № 459 забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності є одним з основних завдань Мінекономіки.

Згідно із п. 4 Положення № 459 Мінекономіки, відповідно до покладених на нього завдань, виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції із стандартизації у сфері метрології та метрологічної діяльності у промисловому секторі економіки, встановлює, зокрема, порядок ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, міжповірочні інтервали для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів.

Отже, питання щодо необхідності здійснення періодичної повірки ЗВТ не відноситься до податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тому надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування його норм не належить до компетенції ДПС.

З питань щодо необхідності проведення періодичної повірки ЗВТ  Товариству доцільно звернутися до Мінекономіки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).