|
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство зареєстровано як платник ПДВ та здійснює реалізацію лікарських засобів та медичних виробів (далі – ЛЗ та МВ) фізичним особам (кінцевому споживачу) через власну мережу аптечних закладів.
На виконання Урядової програми «Доступні ліки» між Підприємством та Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) укладено договір про реімбурсацію, відповідно до умов якого Підприємство відпускає фізичним особам – пацієнтам ЛЗ та МВ згідно з обраною групою/групами станів, за роздрібними цінами, визначеними в переліку ЛЗ та МВ, а НСЗУ – повністю або частково відшкодовує аптечному закладу вартість ЛЗ та МВ, відпущених пацієнтам на підставі електронних рецептів, внесених до електронної системи охорони здоров’я, у межах загального обсягу бюджетних асигнувань, передбачених для реімбурсації ЛЗ та МВ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.
Згідно з умовами договору, реімбурсація здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на підставі звіту Підприємства протягом 10 робочих днів з дня його отримання НСЗУ.
З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) на яку дату Підприємство повинно скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну у разі реалізації фізичній особі (кінцевому споживачу) ЛЗ / МВ на умовах повної реімбурсації НСЗУ;
2) на яку дату Підприємство повинно скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну у разі реалізації фізичній особі (кінцевому споживачу) ЛЗ / МВ, які частково оплачуються такою фізичною особою, а частково компенсується НСЗУ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості, реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів (включаючи допоміжні засоби) за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій визначає Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» зі змінами (далі – Закон № 2168). Порядок реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів затверджено постановою кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення» зі змінами.
Реімбурсація – повне або часткове відшкодування суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України (пункт 5 частини першої статті 2 Закону № 2168).
Основні засади оплати надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій визначено статтею 10 Закону № 2168. Зокрема, відшкодування вартості лікарських засобів та медичних виробів за договорами про реімбурсацію за програмою медичних гарантій здійснює центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (частина шоста статті 10 Закону № 2168).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ
при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг незалежно від того, на кого покладено обов'язок щодо оплати вартості (частини вартості) таких товарів/послуг.
З огляду на описану у зверненні ситуацію, при здійсненні операцій з постачання ЛЗ та МВ (в т.ч. якщо оплата за такі ЛЗ та МВ здійснюється повністю або частково на умовах реімбурсації за рахунок коштів державного бюджету) Підприємство повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ за загальними правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ та на дату першої події скласти податкову накладну на покупця – фізичну особу (кінцевого споживача) і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |