Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2024 р. № 5777/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись п.п. «в» п.п. 69.41.3
п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, засновник та керівник Адвокатського об’єднання «            » має статус батька багатодітної родини.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Який перелік документів має бути наданий податковому органу з метою підтвердження надання цільової благодійної допомоги юридичною особою навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини?

2. Чи є надана цільова благодійна допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

3. Чи є надана цільова благодійна допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини базою нарахування єдиного внеску, якщо батько дитини є засновником та працівником (керівником) юридичної особи?

4. Чи є надана цільова благодійна допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини базою для нарахування єдиного внеску, якщо батько дитини є засновником юридичної особи?

5. Чи є надана цільова благодійна допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини базою нарахування єдиного внеску, якщо така цільова допомога буде перераховуватися на користь навчального закладу щомісячно?

6. Чи є надана цільова благодійна допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини базою нарахування єдиного внеску, якщо батько дитини є працівником (керівником) юридичної особи, та така цільова допомога буде перераховуватися навчальному закладу щомісячно?

7. Чи є надана цільова благодійна допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини базою нарахування єдиного внеску, якщо батько дитини є засновником юридичної особи, а така цільова допомога буде перераховуватись навчальному закладу щомісячно?

8. Чи буде об’єкт оподаткування при наданні цільової благодійної допомоги навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання декількох дітей з однієї багатодітної родини?

9. Хто є набувачем (отримувачем) доходу у випадку надання цільової благодійної допомоги навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини: дитина чи батько дитини?

10. Як у формі 4ДФ відображається цільова допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини, яка не включається до оподаткованого доходу: з РНОКПП батька дитини чи РНОКПП дитини?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Слід зазначити, що відповідно до п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Щодо другого – сьомого питань

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою –- підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Крім того, перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (частина сьома ст. 7 Закону № 2464).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року
№ 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, згідно з п. 11 розділу ІІ якого не є базою для нарахування єдиного внеску витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом.

Враховуючи викладене, оскільки благодійна цільова допомога, надана роботодавцем навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини не включається до фонду заробітної плати, то така допомога не є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо восьмого питання

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7
ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.7.1 якого не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

При цьому до цільової благодійної відноситься допомога, порядок надання якої регламентується п.п. 170.7.4 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, зокрема, не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.

При цьому багатодітна сім'я – сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV цього Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, у разі якщо сім’я відповідає визначенню багатодітної сім’ї, то цільова благодійна допомога, що надається резидентом – юридичною особою у будь-якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання, зокрема дитини з багатодітної родини не включається до оподатковуваного доходу такого платника податку (дитини), тобто не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому обмежень щодо кількості дітей з багатодітної родини, яким може надаватись така допомога п. 170.7 ст. 170 Кодексу не визначено.

Щодо дев’ятого та десятого питань

Згідно з п. 99.2 ст. 99 Кодексу грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок).

У графі 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта 2» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в 4ДФ (абзац четвертий п.п. 2 п. 4 Порядку).

Таким чином, оскільки дохід у вигляді цільової благодійної допомоги сплачується юридичною особою на користь навчального закладу як плата за навчання або за надання додаткових послуг з навчання безпосередньо дитини (дітей) з багатодітної родини, то така допомога відображається у графі 2 додатку 4 ДФ до Розрахунку із зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків дитини.

Щодо першого питання

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1
ст. 44 Кодексу).

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону № 996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Отже, щодо переліку документів для підтвердження надання цільової благодійної допомоги юридичною особою навчальному закладу у вигляді плати за навчання або надання додаткових послуг з навчання дитини з багатодітної родини доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас зауважуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходу, отриманого з джерел за межами України можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_________________________________________________________________________________________________________         __               
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.