Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2024 р. № 5789/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

                                                                                                                         

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення
(   ) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків зазначає, що він був контролером (в розумінні статті 39² розділу І Кодексу) іноземної юридичної особі (далі – КІК), зареєстрованої в (  ). В січні місяці звітного року КІК було ліквідовано у добровільному порядку за рішенням учасників. В році ліквідації КІК і до моменту ліквідації (січень місяць) жодної господарської операції КІК не здійснювалось і відповідно фінансова звітність за рік, в якому КІК ліквідована, не подавалась і не повинна була подаватись. Вся ліквідаційна і фінансова звітність складена в році, що передує року ліквідації. Після ліквідації КІК, відсутні посадові особи, а повноваження ліквідатора припинились з моменту ліквідації. При цьому Звіт про КІК з фінансовою звітністю платником податків, як контролером, подані за попередній ліквідації рік. Станом на кінець звітного року КІК ліквідована, а платник податків не є контролером КІК.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи повинен я подавати Звіт про КІК за звітний рік, якщо в січні звітного року перестав бути контролером, а КІК ліквідована?

2. Якщо я повинен подавати Звіт про КІК, то за який період має бути подано фінансову звітність КІК, та ким має бути підписана фінансова звітність КІК за рік, в якому КІК ліквідована?

 

Щодо питань 1-2

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) розділ І Кодексу доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01 січня 2022 року.

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу).

Згідно з підпунктом 39².2.2 пункту 39².2 статті 39² розділу І Кодексу, що об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² розділу І Кодексу. Зазначена частина прибутку КІК:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу, або за результатами звітного податкового року збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.

Згідно з пунктом 39².5 статті 39² розділу І Кодексу передбачено складання та подання звіту про КІК та повідомлень про набуття або припинення участі у КІК.

Відповідно до підпункту 39².5.1 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.

Згідно з підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК, Порядку заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу та змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
11 жовтня 2022 року за № 1219/38555.

Отже, згідно норм Кодексу, платнику податків необхідно подати належним чином заповнений Звіт про КІК заповнюється і подається до контролюючого органу контролюючою особою, яка володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду.

При цьому така фінансова звітність КІК повинна бути складена на дату ліквідації такої компанії.

Водночас Кодексом як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

Звертаємо увагу, що Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року                   № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року  № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про КІК засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну сил, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.