Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2024 р. № 5797/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись п.п. «в» п.п. 69.41.3
п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що відповідно до статуту Товариства та укладених договорів цивільно-правового характеру з головою та членами Наглядової ради Товариства, відповідальність генерального директора, голови та членів наглядової ради може бути застрахована на підставі договору добровільного страхування в порядку та випадках визначених законодавством України та статутом Товариства.

Платником також зазначено, що на сьогодні проходить процедура закупівлі послуги у формі спрощеної процедури без використання електронної системи згідно з ДК 021:2015 код 66510000-8 Страхові послуги (Послуги з добровільного страхування відповідальності генерального директора, голови та членів Наглядової ради Товариства), в якій застосовується узгоджений проєкт договору з Товариством.

У базових умовах проєкту договору добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядової ради зазначено, що вигодонабувачем (у відношенні секції А: відповідальності керівників компанії) є страхувальник за Договором, а також інші особи згідно з умовами цього Договору та з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Разом з тим повідомляємо, що акціонер відповідно до чинного законодавства має право в будь-який момент змінити персональний склад Наглядової ради Товариства. Наразі проєктом договору передбачається, що договір страхування відповідальності буде укладено стосовно посадових осіб: генерального директора, голови та членів Наглядової ради Товариства», без зазначення їх персональних даних, ідентифікації фізичних осіб.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сума сплаченої Товариством страхової премії за договором добровільного страхування відповідальності генерального директора, голови та членів Наглядової ради Товариства?

2. Чи є сума сплаченої Товариством страхової премії за договором добровільного страхування відповідальності генерального директора, голови та членів Наглядової ради Товариства базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

3. У разі наявності об’єкта оподаткування, яким чином сума сплаченої страхової премії Товариством повинна бути розподілена між особами, відповідальність яких застрахована. З якої суми оподатковуваного доходу, в який момент та за чий рахунок податковий агент має нарахувати, утримати та сплатити податки?

4. У разі наявності об’єкта оподаткування, чи повинен він класифікуватись як додаткове благо. У разі позитивної відповіді, чи повинен визначатись об’єкт оподаткування з урахуванням натурального коефіцієнта, згідно з п. 164.5
ст. 164 Кодексу?

5. У разі наявності об’єкта оподаткування, який порядок дій повинен бути здійснений Товариством, як податковим агентом, при повній або частковій зміні посадових осіб: генерального директора та/або голови та членів Наглядової ради Товариства? Чи матиме можливість Товариство здійснити коригування нарахованих, утриманих та сплачених раніше податків?

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Статтею 979 ЦКУ визначено, що договір страхування укладається відповідно до ЦКУ, Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон № 1909), інших законодавчих актів.

Законом № 1909 передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Застрахована особа – фізична особа, визначена страхувальником у договорі страхування, життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення якої є об'єктом страхування за договором страхування (п. 15 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов'язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (п. 53 частина перша ст. 1 Закону № 1909).

Відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» відповідальність керівників, членів колегіального виконавчого органу, членів наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за збитки, завдані їхніми діями (бездіяльністю) під час виконання своїх повноважень, може бути застрахована за рахунок такого державного унітарного підприємства, господарського товариства як сторони, для захисту інтересів якої здійснюється відповідне страхування.

Суми страхових премій (платежів), що сплачуються державним унітарним підприємством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за договором страхування відповідальності керівників, членів колегіального виконавчого органу, членів наглядової ради, не входять до складу винагороди таких керівників, членів колегіального виконавчого органу, членів наглядової ради, не є формою оплати праці або компенсаційними виплатами на їхню користь.

Щодо першого – четвертого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому згідно з п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV цього Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2
ст. 164 Кодексу, зокрема страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються особою – резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами (п.п. «а» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»
(далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Крім того, перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (частина сьома ст. 7 Закону № 2464).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року
№ 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, згідно з п. 2 розділу ІІ якого не є базою для нарахування єдиного внеску платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Враховуючи викладене, у разі якщо умовами договору добровільного страхування відповідальності керівників та членів Наглядової ради передбачено, що вигодонабувачем є виключно страхувальник (Товариство), то сума страхових премій, які нараховані та сплачені юридичною особою за свій рахунок на користь керівників та членів Наглядової ради не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Разом з тим, якщо умовами зазначеного договору вигодонабувачами будуть інші особи ніж страхувальник (Товариство), то сума страхових премій, які нараховані та сплачені юридичною особою за свій рахунок на користь керівників та членів Наглядової ради включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до
п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, тобто не є додатковим благом, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому зазначений дохід також є базою нарахування єдиного внеску.

Крім того, оскільки дохід у вигляді страхових премій нараховується юридичною особою у грошовій формі, то сума таких премій оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором без урахування норм
п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Щодо п’ятого питання

Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Отже, у разі якщо протягом дії договору добровільного страхування відповідальності керівників та членів Наглядової ради відбувається зміна керівника та/або членів Наглядової ради, то юридична особа як податковий агент має право здійснити перерахунок сум нарахованих доходів у вигляді страхових премій та утриманого з цих доходів податку (військового збору), за умови, що такий перерахунок передбачено умовами зазначеного договору.

Одночасно зауважуємо, що питання розподілу між особами, відповідальність яких застрахована, сплаченої юридичною особою суми страхової премії, не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.