Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2024 р. № 5800/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері торгівлі.

У зв’язку зі складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи потрібно під час інтернет-торгівлі застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при пересиланні товарів покупцям фізичним особам через оператора поштового зв’язку ОСОБА_1, на умовах післяплати, за умови наступного отриманням післяплати на поточний/платіжний розрахунковий рахунок у форматі IBAN від покупця через фінансову установу?

2. Чи мас значення статус в якому виступає ОСОБА_1 (оператор поштового зв’язку чи кур’єрська служба) для цілей застосування чи не застосування РРО/ПРРО при пересиланні товарів покупцям-фізичним особам?

Перед надання відповіді на поставлені питання слід зауважити, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні  звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Зі змісту звернення вбачається, що між Підприємцем та його контрагентом змінились договірні відносини та обсяг повноважень сторін у таких відносинах.

Водночас, окрім констатації цього факту у зверненні Підприємцем жодним чином не описано та розкрито суті господарських операцій, її процесів (етапів), не описано особливостей розрахунків з покупцями при продажу товарів, участі контрагентів Підприємця у правовідносинах купівлі-продажу товарів відповідно до вказаного договору.

Поряд із цим, текст звернення у більшій його частині зводиться до цитування норм законодавства України та посилання на інформаційні матеріали, розміщені на вебсайтах контролюючих органів, що не може розглядатись як зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Також додатково повідомляємо, що при формуванні звернень щодо отримання індивідуальних податкових консультацій необхідно використовувати правильну термінологію та визначення, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» розрахункові рахунки відкриваються банками небанківським надавачам платіжних послуг для виконання ними платіжних операцій, а тому вказання Підприємцем, що йому надходять кошти на розрахункові рахунки є не коректним.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Отже, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

У свою чергу, після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання повідомляємо, що не зважаючи на той факт, що структура номера банківського та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, а тому у випадку використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО/ПРРО.

Щодо питання 2

Для цілей застосування чи не застосування РРО/ПРРО має значення не те як себе характеризують контрагенти Підприємця, а їх участь у відносинах купівлі-продажу та обсяг обов’язків, який ними виконується  у зв’язку із цим, та/або фактично здійснюється такими контрагентами.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.