Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2024 р. № 5804/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації акцизного складу, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що володіє кількома стаціонарними ємностями для зберігання пального, загальна місткість яких становить близько 4000 кубічних метрів. Серед зазначених ємностей              наявні такі, що можуть бути використані Товариством для зберігання                       паливно-мастильних матеріалів виключно для потреб власного споживання, орієнтовним об’ємом 190 кубічних метрів.

Товариство зазначає, що 2014 року не здійснює повноцінну господарську діяльність, у зв’язку з цим Товариство використало лише 4000 літрів паливно-мастильних матеріалів для власних потреб. Решта ємностей взагалі не використовується Товариством у господарській діяльності.

Як зазначено у зверненні, з 2006 року у Товариства відсутні операції з пальним, які б підпадали під обов’язкову реєстрацію акцизного складу та сплату акцизного податку.

Враховуючи    зазначене    Товариство    запитує,    чи    зобов’язане    воно

реєструвати   акцизний   склад   за   умови   використання   ємностей  загальним

об’ємом до 190 кубічних метрів для зберігання паливно-мастильних матеріалів виключно для потреб власного споживання і не здійснення операцій з реалізації пального, за умови, що решта ємностей буде передана в оренду іншим суб’єктам господарювання або опломбована та виведена з експлуатації в установленому порядку?

 

Щодо зазначеного питання

Відповідно до п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно із п.п. б п.п. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Згідно з п. п. 14.1.212  п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Відповідно до п. п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення),  змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання,

реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, якщо приміщення (територія), на якій Товариство здійснює діяльність з навантаження-розвантаження, зберігання пального, відповідають визначеним п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу критеріям віднесення до акцизного складу (щодо загальної місткості ємностей та кількості отриманого протягом календарного року пального), то таке приміщення (територія) є акцизним складом, Товариство є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального і у нього виникає обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, реєстрації акцизного складу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).