X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2024 р. № 5812/ІПК/99-00-18-01-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо реалізації деяких положень податкового законодавства, що стосується складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), які застосовуються під час дії режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) відповідно до статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон) та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що одним із обов’язкових показників формули із розрахунку ∑експ2 є Кпридб – коефіцієнт придбання, який розраховується як відношення обсягу придбання без урахування ∑риз до обсягу постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ, за операціями, відображеними у прийнятих для реєстрації та зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування протягом 365 календарних днів, що передують даті прийняття для реєстрації в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за операцією з вивезення товарів за межі митної території України з урахуванням обсягу постачання, зазначеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Також Товариство зазначає, що згідно з підпунктом 2 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок заповнення), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні підпункту 14.1.331 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».

Проте, наразі відсутні роз’яснення щодо того, як враховується заповнена графа 3.2.2 «Власна сільськогосподарська продукція» розділу Б табличної частини податкової накладної на постачання окремих видів товарів щодо яких запроваджено РЕЗ, при перевірці податкової накладної щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а також щодо практичних аспектів експорту агропродукції власного виробництва, виготовленої із придбаної сировини під час дії РЕЗ.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати роз’яснення з таких питань:

  1. Чи вважається Товариство сільськогосподарським виробником у розумінні підпункту 14.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якщо Товариство на власних виробничих потужностях здійснює виробництво олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої (код УКТ ЗЕД 1512 19 90 10) із олії соняшникової нерафінованої (код УКТ ЗЕД 1512 11 91 00), яка ним придбана чи отримана у результаті переробки насіння соняшника (код УКТ ЗЕД 1206 00) на давальницьких умовах, а також здійснює переробку нерафінованої соняшникової олії у рафіновану соняшникову олію на давальницьких умовах?
  2. Чи є продукція Товариства, зокрема, олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена (код УКТ ЗЕД 1512 19 90 10), власною сільськогосподарською продукцією Товариства у розумінні підпункту 14.1.331 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якщо Товариство безпосередньо здійснює виробництво такої продукції на власних виробничих потужностях із олії соняшникової нерафінованої (код УКТ ЗЕД 1512 11 91 00), яка ним придбана чи отримана у результаті переробки насіння соняшника (код УКТ ЗЕД 1206 00) на давальницьких умовах (код ДКПП 10.41.99-00.00)?
  3. Чи має право Товариство проставляти позначку «Х» у графі у графі 2.2 податкової накладної при складанні податкових накладних на експорт окремих видів товарів (код УКТ ЗЕД 1512 19 90 10) під час дії РЕЗ, якщо такі товари виготовлені Товариством на власних виробничих потужностях із олії соняшникової нерафінованої (код УКТ ЗЕД 1512 11 91 00), яка ним придбана чи отримана у результаті придбання послуг переробки насіння соняшника (код УКТ ЗЕД 1206 00) на давальницьких умовах (код ДКПП 10.41.99-00.00)?
  4. Яким чином розраховується показник Кпридб (коефіцієнт придбання) для розрахунку показника ∑експ2, передбаченого підпунктом 2 пункту 31 Порядку зупинення, у разі експорту сільськогосподарської продукції власного виробництва, яка входить в перелік окремих видів товарів, щодо яких запроваджено РЕЗ?
  5. Яким чином розраховується показник Кпридб (коефіцієнт придбання) для розрахунку показника ∑експ2, передбаченого підпунктом 2 пункту 31 Порядку зупинення, у разі експорту окремих видів товарів, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 1512 19 90 10, і щодо яких запроваджено РЕЗ, за умови, що вони виготовлені безпосередньо експортером на власних виробничих потужностях із придбаної ним сировини, яка класифікується за кодом УКТ ЗЕД 1512 11 91 00, і щодо якої теж запроваджено РЕЗ?
  6. Яким чином розраховується показник Кпридб (коефіцієнт придбання) для розрахунку показника ∑експ2, передбаченого підпунктом 2 пункту 31 Порядку зупинення, у разі експорту окремих видів товарів, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 1512 19 90 10, і щодо яких запроваджено РЕЗ, за умови, що вони виготовлені безпосередньо експортером на власних виробничих потужностях із сировини (код УКТ ЗЕД 1512 11 91 00), яку він отримав у результаті придбання послуг з переробки насіння соняшника (код УКТ ЗЕД 1206 00) на давальницьких умовах (код ДКПП 10.41.99-00.00)?

Щодо питань 1, 2, 3.

Відповідно до статті 192 Закону тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про запровадження та скасування РЕЗ, який полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

Абзцом другим статті 192 Закону визначено, що тимчасово, на період дії РЕЗ, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД (далі – окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених статтею 192 Закону.

Згідно з підпунктом 14.1.331 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що власна сільськогосподарська продукція – сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції – власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.

Підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Правові основи оподаткування податку на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів встановлені пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Підпунктом 97.1 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Реєстрі до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Згідно з підпунктом 2 пункту 16 Порядку заповнення у разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні підпункту 14.1.331 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».

Тобто, у разі здійснення платником податку операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які вироблені таким платником, в тому числі із власновиробленої сировини на давальницьких умовах, у графі 3.2.2 «Власна сільськогосподарська продукція» проставляється відповідна позначка.

Щодо питань 4, 5, 6.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (далі – Постанова № 1261) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 01 грудня 2024 року запроваджено РЕЗ до операцій з експорту окремих видів товарів за переліком згідно з додатком у порядку та на умовах, визначених статтею 192 Закону.

Додатком до Постанови № 1261 визначено перелік окремих видів товарів, до операцій з експорту яких запроваджується РЕЗ, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1187 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» внесено зміни до Порядку зупинення.

Пунктом 31 Порядку зупинення визначено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування складених відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та прийняті для реєстрації в Реєстрі, у яких відображено операцію, до якої застосовується РЕЗ відповідно до вимог статті 192 Закону (крім податкової накладної та розрахунку коригування, складених відповідно до вимог підпункту «а» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, щодо операцій з товарами, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Згідно з підпунктом 2 пункту 31 Порядку зупинення податкова накладна/ розрахунок коригування, подані для реєстрації в Реєстрі платником податку, у якого відсутня податкова звітність щодо нарахування плати за землю або у якого за даними податкової звітності, поданої за останній звітний період, за який настав граничний строк її подання (з урахуванням уточнюючих декларацій), перебувають у власності/користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальна площа яких станом на дату прийняття для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування становить менше 500 гектарів, та одночасно виконуються такі умови як, зокрема, обсяг операцій з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 192 Закону, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, прийнятій/прийнятому для реєстрації в Реєстрі, не перевищує значення показника ∑експ2 у поточному календарному році, розрахованого на момент прийняття для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування за такою формулою:

 

експ2 = ∑експ_пр х Кпридб х Ккурс х C – ∑риз – ∑експ_поточ – Sексп_різниця, де:

 

Кпридб – коефіцієнт придбання, який розраховується як відношення обсягу придбання без урахування åриз до обсягу постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ відповідно до вимог статті 192 Закону, за операціями, відображеними у прийнятих для реєстрації та зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування протягом 365 календарних днів, що передують даті прийняття для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування за операцією з вивезення товарів за межі митної території України з урахуванням обсягу постачання, зазначеного у такій податкової накладній/розрахунку коригування. При цьому значення коефіцієнта Кпридб не може перевищувати одиницю;

риз – сума обсягу операцій із придбання товарів, до яких застосовується РЕЗ відповідно до вимог статті 192 Закону, розрахована відповідно до інформації щодо операцій із придбання або постачання таких товарів, зазначеної у рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку, прийнятому стосовно постачальників платника податку, які на дату прийняття для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування з вивезення товарів за межі митної території України перебувають у переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Для розрахунку цього показника враховується загальна сума обсягу операцій із постачання платнику податку товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 192 Закону, зазначена у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування постачальника, дата подання для реєстрації яких припадає на період до дати подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з вивезення товарів за межі митної території України та не перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність постачальника критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, Кпридб розраховується як відношення обсягу придбання до обсягу постачання окремих видів товарів, визначених статтею 192 Закону, не залежно від способів отримання таких товарів (придбання, виготовлення, переробка давальницької сировини), без врахування обсягу операцій із придбання товарів у платників податків, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).