Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування операцій з постачання послуг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство має ліцензію на провадження медичної практики (надання медичних послуг у сфері лабораторних досліджень), операції з постачання яких відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ. На підставі договорів підряду Товариство залучає до надання медичних послуг з проведення окремих лабораторних досліджень інші медичні установи, що є нерезидентами, які мають необхідну дозвільну документацію та забезпечені необхідним обладнанням і персоналом. Згідно з умовами таких договорів нерезиденти виконують лабораторні дослідження (тестування) біологічного матеріалу, наданого Товариством, за місцезнаходженням таких нерезидентів за межами митної території України та здійснюють передачу отриманих результатів Товариству як замовнику в електронній формі.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1) чи визначається місце надання Товариству нерезидентом послуг з проведення медичних лабораторних досліджень відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V ПКУ в описаній у зверненні ситуації;
2) якщо ні, то відповідно до якого підпункту пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ визначається місце надання таких послуг;
3) чи звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання нерезидентом послуг з проведення медичних лабораторних досліджень?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі – Закон № 2801) заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Фінансове забезпечення охорони здоров'я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом (частина перша статті 18 Закону № 2801).
Заклади охорони здоров'я державної та комунальної форм власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування, які не покриваються програмою медичних гарантій з медичного обслуговування населення, а також в інших випадках, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за плату від юридичних і фізичних осіб. Плата за такі послуги з медичного обслуговування встановлюється закладами охорони здоров'я самостійно (частина десята статті 18 Закону № 2801).
Відповідно до вимог пункту 15 частини 1 статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров'я та вищих медичних навчальних закладах, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138.
Правові основи оподаткування ПДВ (у тому числі перелік операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника, отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів є місце фактичного їх надання (підпункт 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ).
Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або − у разі відсутності такого місця − місце постійного чи переважного його проживання.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 та 208 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 розділу V ПКУ.
Водночас підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, перерахованих у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.
Операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичної послуги), у тому числі платних, згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ.
Для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичної послуги) мають виконуватися наступні умови:
такі послуги надаються закладами охорони здоров’я населенню, а не іншому закладу охорону здоров’я;
наявна ліцензія на постачання таких послуг;
такі послуги не перераховані у підпунктах «а»–«о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов (зокрема, відсутня ліцензія на постачання послуг), операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Щодо питань 1 – 2
У разі отримання Товариством від нерезидентів, які не мають в Україні постійних представництв (або постійні представництва яких не зареєстровані як платники податку), послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, Товариство вважатиметься відповідальною особою у частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такою операцією (якщо така операція підлягає оподаткуванню ПДВ).
Водночас у разі якщо місце постачання послуг, отриманих від нерезидентів, які не мають в Україні постійних представництв (або постійні представництва не зареєстровані як платники податку), відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено за межами митної території України, то операції з постачання таких послуг не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.
Водночас з питання віднесення послуг з проведення медичних лабораторних досліджень до тієї чи іншої категорії послуг, у тому числі перелічених у статті 186 розділу V ПКУ, та у разі виникнення необхідності визначення коду послуг з проведення медичних лабораторних досліджень згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП) ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
Щодо питання 3
Умовою для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичної послуги) є, зокрема, те, що такі послуги повинні постачатися безпосередньо закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на їх постачання. Якщо медичні послуги постачатимуться, зокрема, іншими медичними установами, що є нерезидентами, то звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ до операцій з постачання таких послуг не застосовується.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |