Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2024 р. № 5841/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно питань подання звітності за формою 1-ВП та 1-ОП, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основними видами діяльності Товариства є виробництво виноградних вин (11.02 КВЕД), оптова торгівля напоями (46.34).

У зверненні Товариство зазначає, що має відокремлені підрозділи (філії), які відповідно до Положення про філію не є юридичними особами. Зазначені філії знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

На початок вторгнення на складах (місця зберігання алкогольних напоїв) філій зберігалися товари (алкогольна продукція власного виробництва та на відповідальному зберіганні). Потрапити на склади для проведення інвентаризації залишків неможливо. Встановити будь-який зв’язок з директорами філій не вдалося, подальша доля майна невідома.

Наразі Товариство у зверненні повідомляє, що ним отримано нові ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та відповідно до них Довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв в Єдиному державному реєстрі місць зберігання.

 

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

 

1.-Яким чином Товариству оформити Довідки про внесення місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв на складах, що розташовані на тимчасово окупованій російською федерацією території України, яку включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

2.-Яким чином необхідно відобразити у нових формах звітів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару» (далі – Наказ № 296), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356, залишки товарів (які точно не відомі) в розрізі кодів і в одиницях виміру, які не маємо змоги розрахувати на складах алкогольної продукції, які знаходяться на окупованій території, при відсутності можливості туди потрапити для проведення інвентаризації до товару та первинних облікових документів ?

3.-Якщо така продукція підлягає списанню, то яким чином та який існує механізм в державі для вирішення даного питання відповідно до чинного законодавства?

 

Щодо питання 1

 

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, які набирають чинності та вводяться в дію у терміни, встановлені п. 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817, зокрема, ст. 39 «Єдиний реєстр місць зберігання» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що:

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року;

положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Згідно із частиною п’ятдесят дев’ятою ст. 15 Закону № 481 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання.

Законом № 481 та Законом № 3817 не передбачено надання суб’єкту господарювання Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру.

 

Щодо питання 2

 

Відповідно до пункту 1 розділу І «Загальні положення» Порядку заповнення форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого Наказом № 296 (далі – Порядок), Звіт № 1-ВП подають, зокрема:

суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Якщо виробник має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт заповнюється в цілому щодо виробника з урахуванням усіх структурних одиниць (пункт І розділу І «Загальні положення» Порядку).

Відповідно до пункту 1 розділу І «Загальні положення» Порядку заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого Наказом № 296, Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Звіт № 1-ОП), подають суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.

Отже, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, подають лише Звіт № 1-ВП.

Виробники при заповненні розділу I «Обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та/або експорту) продукції/товарів» Звіту № 1-ВП зазначають показники в розрізі місць провадження діяльності з виробництва (місцезнаходження об’єкта оподаткування) та місць зберігання продукції/товарів, у тому числі переданих на відповідальне зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання (пункт 1 розділу ІІ Порядку).

Суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, у Звіті № 1-ВП зазначає, зокрема, показники обсягів продукції, які за даними такого суб’єкта обліковуються у місцях зберігання, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, із зазначенням у графі «Примітки» відповідного розділу Звіту № 1-ВП:

конкретної дати, на яку ці показники були достовірними;

перебування місця (місць) зберігання на тимчасово окупованій території.

 

Щодо питання 3

 

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 зі змінами (далі – Положення № 375), Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, але не виключно, формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту.

Згідно із підпунктом 1 пункту 3 Положення № 375 основними завданнями Мінфіну є забезпечення формування та реалізація державної фінансової, бюджетної та боргової політики, державної політики у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державної політики у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту.

Отже, питання списання продукції, яка знаходиться на тимчасово окупованій території, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.