X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2024 р. № 5842/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо порядку використання переплати з податку на прибуток та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Компанія є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством Нідерландів.

В 2017 році Компанія створила в Україні Представництво « - » (далі – Представництво), яке подавало звітність та сплачувало податок на прибуток відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до вимог Кодексу Компанію 14.05.2021 взято на облік як нерезидента, який здійснює діяльність через постійне представництво. При цьому, Представництво було знято з обліку як платник податку на прибуток.

На вказану дату в інтегрованій картці платника податку Представництва обліковувалась переплата з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

У зв’язку із зазначеним, Компанія звертається з наступними питаннями:

1. Чи є Компанія правонаступником переплати з податку на прибуток Представництва, що сформувалась станом на дату зняття Представництва з обліку як платника податку на прибуток?

2. Чи може сума переплати з податку на прибуток Представництва, що сформувалась станом на дату зняття Представництва з обліку як платника податку на прибуток, бути відображена в інтегрованій картці платника податку Компанії?

3. Якщо відповідь на питання 1-2 позитивна, то які дії та у які строки мають бути вчинені Представництвом, Компанією та податковим органом для перенесення (відображення) переплати з податку на прибуток Представництва в інтегровану картку платника податку Компанії?

4. Якщо відповідь на питання 1-2 негативна, то чи може переплата з податку на прибуток Представництва бути повернута на його рахунок в банку, враховуючі, що станом на дату подання заяви про таке повернення по Представництву вже знято ознаку платника податку на прибуток?

5. Якщо відповідь на питання 2 та 4 негативна, то яким чином Представництво може повернути чи іншим чином використати переплату з податку на прибуток?

6. Чи враховується при обчисленні 1095-денного строку для подання заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов’язань, визначеного п. 43.3 ст. 43 та п. 102.5 ст. 102 Кодексу, дні за період з 18.03.2020 по 31.07.2023 (включно)?

Щодо питань 1 – 6.

Відповідно до п. 64.5 ст. 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов'язаний подати, зокрема, у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента (п. 64.5 ст. 64  Кодексу).

Пунктом 60 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до                                    1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Зняття ознаки платника податку на прибуток стосовно постійного представництва нерезидента проводиться після реєстрації нерезидента платником податку на прибуток. Подання  постійним представництвом заяви  про зняття такої ознаки не вимагається. Зняття ознаки платника податку на прибуток з постійного представництва проводиться контролюючим органом одночасно із внесенням ознаки платника податку на прибуток щодо відповідної іноземної компанії.

Після зняття ознаки платника податку на прибуток постійне представництво нерезидента – відокремлений підрозділ залишається на обліку як платник інших видів податків до його закриття.

За даними інформаційних систем ДПС встановлено, що Представництво з 07.08.2017 перебуває на обліку у податковому органі в якості платника податку на прибуток та включене до Реєстру платників податків – нерезидентів як постійне представництво.

На виконання п. 64.5 ст. 64 та п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу на підставі поданих до податкового органу пакета документів для взяття на облік та реєстрації платником податку на прибуток Компанія 14.05.2021 взята на облік у контролюючому органі як нерезидент, який здійснює діяльність в Україні через постійні представництва, зареєстрована платником податку на прибуток та внесена до Реєстру платників податків – нерезидентів.

Після взяття на облік та реєстрації платником податку на прибуток Компанії, як нерезидента, який здійснює діяльність в Україні через постійні представництва, Представництву 14.05.2021 знято ознаку платника податку на прибуток у Реєстрі платників податків – нерезидентів.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 Кодексу).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 Кодексу).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 Кодексу контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Пунктом  43.6 ст. 43  Кодексу визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Пунктом 1 розділу III Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її  територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60  та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 (далі - Порядок № 60) встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац шостий п. 2 розділу III Порядку № 60).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви (п. 42 1.2 ст. 42 1 Кодексу).

Отже, для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання  (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Починаючи з 01.01.2021 згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу, платниками податку на прибуток є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому  розділом III Кодексу.

Після взяття на облік іноземної компанії (організації) як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток.

При цьому Кодексом не передбачено перенесення надміру сплачених грошових зобов’язань до інтегрованої картки іноземної компанії (організації) з інтегрованої картки її представництва.

Водночас, представництво має право на повернення з бюджету сплачених ним помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у порядку, встановленому ст. 43 Кодексу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 52 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІX) дію п. 52 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено  на період дії воєнного, надзвичайного стану та ст. 102 Кодексу доповнено п. 102.9, згідно з яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Поряд з цим, Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023 року, п. 102.9 ст. 102 виключено.

Водночас, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, тимчасово до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Тобто, починаючи з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із запитом, переплата виникла за наслідками відображення Представництвом зменшення податкових зобов’язань в податковій  декларації з податку на прибуток за звітний (податковий) період 2020 рік  та в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за 2020 рік, а також за рахунок сплати податку на прибуток.

Таким чином, враховуючи описану ситуацію та перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, представництво має право подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток.

Відповідно до  вимог п. 5 розділу ІІІ Порядку № 60 підрозділи територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, визначають правомірність повернення сум  грошових коштів, заявлених платником.

У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені Порядком № 60, підрозділ територіального органу ДПС, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Контролюючий орган встановлює правомірність повернення коштів в рамках перевірки, в тому числі щодо сум помилково та/або надміру сплачених, що виникли за рахунок показників поданої звітності на зменшення податкового зобов’язання.

При цьому в рамках камеральної перевірки, проведення якої регламентовано ст. 75, 76 Кодексу, підтвердити факт правомірності повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток неможливо, для цього необхідним є проведення документальної планової або позапланової перевірки. Такі перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом. 

Відповідно до п. 78.2 ст. 78 Кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків.

Крім того, слід зазначити, що з 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260).

Відповідно до норм Закону № 2260 п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу викладено у новій редакції, якою передбачено, що контролюючі органи можуть проводити будь-які фактичні перевірки та документальні позапланові перевірки, зокрема, на звернення платника податків.

Враховуючи зазначене, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, які виникли за рахунок самостійного уточнення раніше задекларованих зобов’язань, в тому числі постійними представництвами нерезидентів, можливе у разі подання заяви таким постійним представництвом на повернення коштів у відповідності до ст. 43 Кодексу з обов’язковим дослідженням  контролюючим органом правомірності виникнення  такої переплати після здійснення контрольно-перевірочних заходів.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.