Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2024 р. № 5843/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що нараховує та виплачує дивіденди фізичним особам – учасникам (засновникам) ТОВ, які зареєстровані
в іншому регіоні України на підконтрольних Україні територій та, відповідно, утримує з таких дивідендів податок на доходи фізичних осіб.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. До бюджету якого регіону України, а саме: за місцем знаходження юридичної особи – податкового агента чи за місцем реєстрації фізичних осіб – учасників (засновників) такої юридичної особи, необхідно перераховувати податок на доходи фізичних осіб, утриманий з дивідендів, нарахованих учасникам (засновникам) такої юридичної особи?

2. Які штрафні (фінансові) санкції передбачені у випадку перерахування податку на доходи фізичних осіб, утриманого з дивідендів, не на той бюджетний рахунок (до бюджету іншого регіону України, аніж було потрібно)?

Щодо питання першого

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ)
(п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п’ятим і шостим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням
не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, юридична особа як податковий агент у разі нарахування доходу у вигляді дивідендів на користь засновників – фізичних
осіб – резидентів зобов’язана здійснити нарахування, утримання, сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Щодо питання другого

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Поняття податкового правопорушення, вини, умисності діяння, загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, обставини, що звільняють від відповідальності або пом'якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, визначені главою 11 розділу II «Відповідальність» Кодексу.

Так, відповідно до п. 109.1 ст. 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Кодексу) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів
у випадках, прямо передбачених Кодексу.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексу та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 110.1 ст. 110 Кодексу визначено, що платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених Кодексом (п. 112.1 ст. 112 Кодексу).

Підпунктом 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу визначено, що обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого Кодексу, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності (п. 112.6 ст. 112 Кодексу).

Відповідно до п.п. 124.1 ст. 124 Кодексу у разі якщо платник податків
не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, за ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до
або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III Кодексу передбачена відповідальність ст. 125¹ Кодексу.

На суму недоїмки нараховується пеня у порядку та розмірі визначеному
ст. 129 Кодексу.

Також зазначаємо, що інформацію про реквізити бюджетних рахунків,
у т. ч. коди бюджетної класифікації, для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) Ви можете дізнатися на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальнуподатковуконсультацію.