Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2024 р. № 5848/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства щодо визначення суми доходу платником єдиного податку при відшкодуванні комунальних послуг та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що здійснює діяльність за  КВЕДом 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» та знаходиться на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %.

При здійсненні господарської діяльності Товариство як власник майна укладає договори оренди та виступає в них Орендодавцем  з іншими юридичними особами або фізичними особами -підприємцями, що виступають в договорі Орендарями. Предметом договору є тимчасове оплатне володіння і користування нерухомим майном (нежитловим приміщенням). Орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодування Орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг. Умовами договору оренди визначений порядок розрахунку вартості спожитих Орендарем комунальних послуг та порядок їх оплати, який здійснюється Орендарем окремо від орендної плати у вигляді відшкодування витрат орендодавцю на сплату комунальних послуг.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може юридична особа, що є платником єдиного податку 3 групи надавати Орендарю Акти надання послуг, вказуючи в ньому «відшкодування витрат на оплату комунальних послуг»?
2. Чи включається відшкодована Орендарем сума комунальних платежів, які є невід’ємною частиною договору оренди нерухомого майна  в доходи платника єдиного податку (Орендодавця)?
3. Чи оподатковуються за ставкою 5 % доходи за відшкодування комунальних платежів, отриманих Товариством від Орендаря?

 

Щодо першого питання

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції керівника (власника) підприємств відповідно до чинного законодавства та установчих документів ( частина друга статті 8 Закону № 996).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. (частина третя статті 8                             Закону № 996).

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Норми Кодексу не регулюють порядок заповнення первинних документів, які містять відомості про господарську операцію при обчисленні податків і зборів суб’єктами господарювання.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6                          Закону № 996).

Отже, питання порядку заповнення первинних документів, які містять відомості про господарську операцію, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Щодо другого-третього питань

Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Так, відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.      

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою                                      1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (п. 296.1 ст. 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику                   (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, якщо вартість комунальних послуг передбачена договором оренди та включена до ціни оренди, то така сума оренди включається до доходу  платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду) та оподатковується за загальними правилами, встановленими розділом  XIV Кодексу для платників податків – юридичних осіб.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).