Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2024 р. № 5853/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

                                                                                          

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень                             ФГ «» (далі – ФГ) щодо нарахування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2023 (з 01.07.2023), 2024 роки за орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, ФГ у 2023 та 2024 роках є сільськогосподарським підприємством та платником податку на прибуток.

На підставі договорів оренди земельних ділянок, які зареєстровані у державному реєстрі нерухомого майна, підприємство орендує у фізичних осіб  сільськогосподарські земельні ділянки.

Орендовані земельні ділянки, відповідно до наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 розташовані на території «» селищної територіальної громади «» району «» області та віднесені з 01.07.2023 до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Як зазначає ФГ орендовані у фізичних осіб земельні ділянки звільнені від плати за землю.

  ФГ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи може ФГ, яке є платником податку на прибуток, не нараховувати МПЗ у 2023 році (з 01.07.2023) та у 2024 році за орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси?
2. Чи необхідно буде ФГ нараховувати МПЗ, якщо ФГ, яке є платником податку на прибуток, почне обробляти сільгоспугіддя, які розташовані на території активних бойових дій, на яких  функціонують державні електронні інформаційні ресурси та по яким є пільга зі сплати за землю? Якщо так, то яким чином буде визначатись період, за який необхідно розраховувати МПЗ?

 

        Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими
п.п. 38¹.1.1, 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу.

Особливості визначення загального МПЗ платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлено
п. 141.9 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п. 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу мінімальне податкове зобов'язання не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов'язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38¹.2 ст. 38¹ цього Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року (абзац 6 п.п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Відповідно до абзацу другого п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

При визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Кодексом застосовується Перелік територій,  затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 № 1668/39004.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364» (далі  – Постанова № 485), яка набрала чинності 03 травня 2024 року, встановлено, що для цілей оподаткування території активних бойових дій - це включені до Переліку територій території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Отже, підрозділ 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» розділу I Переліку територій застосовується для цілей оподаткування відповідно до особливостей справляння податків у період дії воєнного стану на території України, передбачених п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинність Постанова № 485 (03.05.2024), тобто з 01 травня 2024 року, до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії.

Слід зазначити, що дія п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу  XX «Перехідні положення» Кодексу до прийняття Постанови № 485 на об’єкти оподаткування, розташовані на адміністративно-територіальних одиницях, які були включені до підрозділу 3 розділу I Переліку територій, не поширювалася.

Згідно Переліку територій «» селищна територіальна громада «» району «» області («») з 04.10.2022 по 01.07.2023 була  включена до підрозділу І «Територія  можливих бойових дій» розділу І «Територія, на  яких ведуться (велися)  бойові дії», а  з  01.07.2023 включена до підрозділу 3 розділу І «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні  інформаційні ресурси» Переліку територій.

З огляду на викладене, відповідно до особливостей  справляння податків, передбачених п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та з урахуванням дати набрання чинності Постанови № 485 за ділянку,  що розташована на території «» селищної територіальної громади «» району «» області («»), яка включена з 04.10.2022 по 01.07.2023 до підрозділу І «Територія  можливих бойових дій» розділу І «Територія, на  яких ведуться (велися)  бойові дії», а з 01.07.2023 включена до підрозділу 3 розділу І «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні  інформаційні ресурси» Переліку територій у ФГ виникає обов’язок щодо нарахування та сплати МПЗ за 2023 рік.

Поряд з цим, у 2024 році ФГ має право не нараховувати та не сплачувати МПЗ за об’єкти оподаткування (земельні ділянки), розташовані на територіях активних бойових дій, починаючи з 01.05.2024 до останнього числа місяця, в якому по таких територіях завершено активні бойові дії.

Поряд з тим, ФГ має право на застосування податкових пільг зі сплати за землю, передбачених ст. 283 Кодексу, які в свою чергу можуть бути підставою для не сплати МПЗ відповідно до вимог абзацу  сьомого п. 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу.

Так, відповідно до особливостей справляння земельного податку, передбачених пп. 283.1.2, 283.1.9 п. 283.1 та п. 283.2 ст. 283, ст. 283¹ Кодексу, за земельні ділянки, що перебувають у консервації, земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами та земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному Кодексом, не нараховується та не сплачується земельний податок.

Згідно з абзацами першим, другим та третім п. 283¹.3 ст. 283¹ Кодексу підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п. 283.2 ст. 283 Кодексу у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 Кодексу.

Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником податків до контролюючого органу рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).