Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2024 р. № 5855/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                                … (далі – Підприємство) від … (вх. ДПС № … від …,  далі – звернення) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Підприємство здійснює продаж квитків на театральні вистави в касі через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) за готівку та з використанням банківської платіжною картки (POS-терміналу).

Як наведено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації полягає у складності розуміння Підприємством застосування норм законодавства у сфері здійснення розрахунків.

Підприємство звернулось до контролюючого органу з таким питанням:

У разі повернення покупцем квитка, що був проданий в касі з оплатою банківською платіжною карткою (POS-термінал) чи можливо здійснити повернення грошових коштів покупцю за заявою на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку? Чи потрібно у такому випадку застосовувати РРО?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО)  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Порядок проведення розрахунків за товари (послуги) встановлено               статтею 3 Закону № 265.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Із визначення розрахункової операції, наведеної у статті 2 Закону № 265, вбачається, що воно встановлює особливий режим розрахунків під час повернення товару (відмови від послуги), оплата за які здійснена із застосуванням банківської платіжної картки.

Так, відповідно до зазначених вимог передбачається обов’язок продавців товарів (послуг) здійсню­вати оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/ електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО/ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках.

Видатковий чек за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Відповідно до пункту 56 частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Крім того, загальні вимоги до порядку емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням визначені постановою Правління НБУ вiд 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі – Положення
№ 164).

Згідно з пунктом 57 частини першої статті 1 Закону № 1591 платіжна операція – будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Таким чином, як відповідь на питання Підприємства повідомляємо, що у разі повернення покупцем квитка, що був проданий через РРО з використанням банківської платіжної картки (POS-терміналу), повернення коштів за товар здійснюється на поточний рахунок покупця, відкритий у банку, із застосуванням РРО та наданням йому розрахункового документа встановленої форми та змісту (видаткового чека).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.