Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.12.2024 р. № 5858/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство-1 орендує частини нерухомого майна (торгового місця) у Товариства-2 згідно з договорами оренди. Товариство-2 було визнано банкротом. З серпня 2024 року Товариство-2 припинило реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до частини 1 статті 59 Кодексу України з процедури банкротства (далі – КУЗПБ).

З огляду на викладене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи правомірні дії Товариства-2, яке перебуває у стані припинення, щодо не реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

2) які дії може вжити Товариство-1, щоб зобов’язати Товариство-2 зареєструвати податкові накладні в ЄРПН;

3) чи може Товариство-1 відносити суми ПДВ, відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), на витрати поточного періоду?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ. Зокрема, ПКУ визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Водночас, ПКУ не регулює, зокрема, питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені КУЗПБ (пункт 1.3 статті 1 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 розділу I ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються товарні чеки (копії) або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1

 

Нормами ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо складання податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН для платників ПДВ, що перебувають у стадії ліквідаційної процедури у зв'язку із визнанням їх банкрутами згідно з рішеннями суду.

Таким чином, Товариство-2 за операціями з постачання товарів/послуг ( у тому числі послуг із оренди нерухомого майна), які є об’єктом оподаткування ПДВ, зобов’язане складати податкові накладні та реєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

 

Щодо питання 2

 

Питання врегулювання господарських правовідносин між суб'єктами господарювання, у тому числі тих, які стосуються складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних за здійсненими операціями, не належить до компетенції ДПС.

Водночас, з огляду на норми пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, у разі порушення Товариством-2 граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування Товариство-1 має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на
Товариство-2.

 

Щодо питання 3

 

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

В свою чергу, нагадуємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону № 996).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).