Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.12.2024 р. № 5860/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, до серпня 2023 року Товариство здійснювало діяльність з розподілу, транспортування і постачання природного газу та згідно з пунктом 187.10 статті 187 ПКУ застосовувало за такими операціями касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Починаючи з серпня 2023 року Товариство не надає послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, але має податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН постачальниками, суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту за придбаними товарами/послугами, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод та загальні правили нарахування податкових зобов’язань та формування податкового кредиту.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) які правила (загальні чи касовий метод) застосовуються до невикористаних податкових накладних за минулі періоди;

2) чи може Товариство сформувати податковий кредит, якщо оплата за товари/послуги на підставі однієї податкової накладної здійснювалась у різних податкових періодах і остаточний розрахунок припадає на період, починаючи з серпня 2023 року;

3)  чи потрібно подавати додаток 6 до податкової декларації з ПДВ?

Водночас інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати усі операції, які здійснювалися/здійснюються Товариством та при здійсненні яких використовувалися/використовуються придбані товари/послуги. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Порядку № 21 у разі одночасного застосування платником касового методу і загальних правил визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно як касовий метод, так і загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту, такий платник здійснює розподіл сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв’язку із отриманням товарів/послуг.

Такий розподіл здійснюється у таблиці 3 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) з метою визначення сум ПДВ за такими товарами/послугами, які платник податку має право включити до податкового кредиту у поточному періоді.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

У разі, якщо платник податку припиняє здійснювати операції, за якими податковий кредит визначався за касовим методом (тобто припиняє застосування касового методу податкового обліку з ПДВ), та при цьому у такого платника наявні податкові накладні за товарами, які були придбані і не оплачені ним у періоді застосування касового методу, та суми ПДВ за якими не були включені до податкового кредиту, то у останній день останнього звітного періоду застосування касового методу такий платник податку повинен сформувати податковий кредит за товарами/послугами, які були отримані та не оплачені у період застосування касового методу (за умови наявності відповідної податкової накладної, складеної  постачальником та зареєстрованої в ЄРПН, та дотримання інших правил формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).

Якщо такі товари були оплачені частково у періоді застосування касового методу, то у останній день останнього звітного періоду застосування касового методу до податкового кредиту включається частина суми ПДВ, зазначена у відповідній податковій накладній, яка залишилась на таку дату не включеною до податкового кредиту у зв’язку із відсутністю оплати вартості придбаних товарів/послуг під час застосування касового методу.

Щодо питання 3

У таблиці 3 додатку 5 до декларації здійснюється розподіл сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв’язку із отриманням товарів/послуг у разі, якщо такі отримані товари/послуги використовуються одночасно в операціях, за якими застосовуються касовий метод і загальні правила податкового обліку з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).