Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись п.п. «в» п.п 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомляє, що є резидентом Дія Сіті, і заключив договір з навчальним закладом про навчання свого гіг-спеціаліста. Згідно договору резидент Дія Сіті оплачує за навчання свого гіг-спеціаліста.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Які податкові зобов’язання можуть виникати в такій операції?
Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом України від 15 липня 2021 року
№ 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).
Для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів),
гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, – на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством (частина четверта ст. 4 Закону № 1667).
При цьому, гіг-контракт є цивільно-правовим договором, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені цим Законом (п. 1 частини 1 ст. 1 Закону № 1667).
Щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема:
сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом
на 01 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21
п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Крім того, п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку передбачено п. 164.2
ст. 164 Кодексу, зокрема доходи, отримані таким платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня
2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою- підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої
ст. 6 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, у разі, якщо юридичною особою, у тому числі резидентом Дія Сіті, здійснюється сплата коштів на користь вітчизняного вищого навчального закладу за здобуття освіти платника податку (студента), але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання такого студента, то з метою оподаткування доходу у сумі сплачених коштів юридична особа може скористатися положеннями
п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Разом з тим, якщо зазначеною юридичною особою недотримані вимоги вказаного підпункту, то сума коштів, сплачених юридичною особою, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.
Крім того, зазначений дохід не є базою для нарахування єдиного внеску.
Щодо податку на додану вартість (далі - ПДВ)
Одразу слід зазначити, що інформації, викладеної у вашому зверненні, недостатньо для надання у повній мірі відповіді на порушене питання, зокрема, не вказано, чи зареєстрований навчальний заклад платником ПДВ, чи має він ліцензію на постачання своїх послуг, чи має навчальний заклад статус резидента Дія Сіті тощо.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу, зокрема, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Пунктом 194.1 ст. 194 розділу V Кодексу визначено, що до операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою, віднесено операції, зазначені у ст. 185 розділу V Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в п. «а»
п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу, яка є основною.
Статтями 196 та 197 розділу V Кодексу та підрозділом 2 розділу XX Кодексу визначені операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, та операції, що звільняються від оподаткування ПДВ.
Так, згідно з п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги, визначені у п.п. «а» - «й» п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу.
Разом з тим, відповідно до п.п. 197.1.33 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп'ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп'ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп'ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп'ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).
Враховуючи викладене, спеціальний режим оподаткування резидента Дія Сіті не передбачає особливих умов з визначення ним об’єкта оподаткування ПДВ.
При цьому, якщо навчальний заклад, якому резидент Дія Сіті сплачує за навчання свого гіг – спеціаліста, зареєстрований платником ПДВ, то за умови виконання таким навчальним закладом вимог, встановлених п.п. 197.1.2
п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу, зокрема, щодо належності до категорії закладів освіти за наявності відповідної ліцензії на постачання послуг, операції такого закладу з постачання резиденту Дія Сіті послуг, визначених
пп. «а» – «й» п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.
Якщо навчальний заклад, якому резидент Дія Сіті сплачує за навчання свого гіг – спеціаліста, зареєстрований платником ПДВ, та має статус резидента Дія Сіті, то у разі надання ним послуг, визначених у п.п. 197.1.33 п. 197.1
ст. 197 розділу V Кодексу, операції з постачання таких послуг також звільнятимуться від оподаткування ПДВ.
У разі недотримання таких умов операції навчального закладу – платника ПДВ оподатковуватимуться ПДВ на загальних умовах за ставкою 20 відсотків.
Якщо навчальний заклад не зареєстрований платником ПДВ, то операції такого закладу з постачання резиденту Дія Сіті послуг з навчання не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |