Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.02.2018 р. № 411/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок застосування пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо порядку застосування пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.
Відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 01 січня 2019 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми ПДВ з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платник ПДВ відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та має можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

У період, на який платник податку призупинив застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (відмовився від такого режиму), такий платник податку застосовує касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. При цьому після закінчення терміну, на який було призупинено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку), такий платник податку повинен нарахувати податкові зобов'язання / сформувати податковий кредит (за операціями, що були здійснені у період застосування ним касового методу), які були не нараховані / не сформовані у зв'язку із застосуванням касового методу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 01 липня 2015 року, які починають використовуватися / призначені для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум пдв, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту, тобто у тому звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, а для підприємств, які застосовують касовий метод формування податкового кредиту, - у звітному (податковому) періоді, в якому була здійснена оплата (надано інші види компенсації) товарів/послуг або втрачено право на застосування касового методу податкового обліку.

Отже, на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку платник податку повинен сформувати податковий кредит за товарами/послугами, які були отримані та не сплачені у період застосування касового методу. У разі якщо такі товари/послуги призначаються для використання / використовуються у неоподатковуваних операціях / негосподарській діяльності, платник податку зобов'язаний за такими товарами/послугами нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ (крім товарів/послуг, придбаних до дати набрання чинності пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Зазначені норми ПКУ стосуються лише товарів / послуг, які були придбані з податком на додану вартість.
Таким чином, якщо товари / послуги були придбані (як до, так і після 1 липня 2015 року) без податку на додану вартість, зокрема у неплатника ПДВ, та призначалися для використання в неоподатковуваних операціях, то підстави для нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ відсутні.